АНОНС: Онлайн-дискусія "Культура пам'яті: Як ми говоримо про геноцид кримських татар"

Які наслідки геноциду кримських татар? Яким є сприйняття депортації в українському середовищі? Які традиції вшанування жертв геноциду в Криму?

У День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу у межах Дискусійного ПЕН-клубу відбудеться розмова "Культура пам'яті: Як ми говоримо про геноцид кримських татар".

 

Дискусія організована Українським ПЕН у партнерстві з Українським інститутом і приурочена до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.


Участь у заході візьмуть:

Гульнара Бекірова – історикиня, кандидатка політичних наук, члекиня Українського ПЕН-клубу, авторка і телеведуча;

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

Бекір Мамутов – головний редактор і політичний колумніст республіканської незалежної газети "Кирим" ("Къырым", виходить з 1989 р. в Сімферополі), громадський діяч, публіцист, літературний редактор, перекладач;

Валентина Самар – керівниця Центру журналістських розслідувань.

Модеруватиме розмову Алім Алієв – заступник генерального директора Українського інституту.


Час: 18 травня, вівторок, 18:30


Місце: Facebook-сторінки: Українського ПЕН, Українського інституту.


Інформаційна підтримка – Громадське радіо.


Контакт: ukraine.pen@gmail.com


Поставити питання учасникам розмови та підписатись на новини Дискусійного ПЕН-клубу можна за посиланням.

Проєкт реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.