АНОНС: Онлайн-дискусія "Культура пам'яті: Як ми говоримо про геноцид кримських татар"

Які наслідки геноциду кримських татар? Яким є сприйняття депортації в українському середовищі? Які традиції вшанування жертв геноциду в Криму?

У День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу у межах Дискусійного ПЕН-клубу відбудеться розмова "Культура пам'яті: Як ми говоримо про геноцид кримських татар".

 

Дискусія організована Українським ПЕН у партнерстві з Українським інститутом і приурочена до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.


Участь у заході візьмуть:

Гульнара Бекірова – історикиня, кандидатка політичних наук, члекиня Українського ПЕН-клубу, авторка і телеведуча;

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

Бекір Мамутов – головний редактор і політичний колумніст республіканської незалежної газети "Кирим" ("Къырым", виходить з 1989 р. в Сімферополі), громадський діяч, публіцист, літературний редактор, перекладач;

Валентина Самар – керівниця Центру журналістських розслідувань.

Модеруватиме розмову Алім Алієв – заступник генерального директора Українського інституту.


Час: 18 травня, вівторок, 18:30


Місце: Facebook-сторінки: Українського ПЕН, Українського інституту.


Інформаційна підтримка – Громадське радіо.


Контакт: ukraine.pen@gmail.com


Поставити питання учасникам розмови та підписатись на новини Дискусійного ПЕН-клубу можна за посиланням.

Проєкт реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.