АНОНС: Онлайн-дискусія "Культура пам'яті: Як ми говоримо про геноцид кримських татар"

Які наслідки геноциду кримських татар? Яким є сприйняття депортації в українському середовищі? Які традиції вшанування жертв геноциду в Криму?

У День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу у межах Дискусійного ПЕН-клубу відбудеться розмова "Культура пам'яті: Як ми говоримо про геноцид кримських татар".

 

Дискусія організована Українським ПЕН у партнерстві з Українським інститутом і приурочена до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.


Участь у заході візьмуть:

Гульнара Бекірова – історикиня, кандидатка політичних наук, члекиня Українського ПЕН-клубу, авторка і телеведуча;

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

Бекір Мамутов – головний редактор і політичний колумніст республіканської незалежної газети "Кирим" ("Къырым", виходить з 1989 р. в Сімферополі), громадський діяч, публіцист, літературний редактор, перекладач;

Валентина Самар – керівниця Центру журналістських розслідувань.

Модеруватиме розмову Алім Алієв – заступник генерального директора Українського інституту.


Час: 18 травня, вівторок, 18:30


Місце: Facebook-сторінки: Українського ПЕН, Українського інституту.


Інформаційна підтримка – Громадське радіо.


Контакт: ukraine.pen@gmail.com


Поставити питання учасникам розмови та підписатись на новини Дискусійного ПЕН-клубу можна за посиланням.

Проєкт реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.