Мінкульт визначив сотню архітектурних об’єктів для проєкту «Велика реставрація»

Міністерство культури визначило перелік із понад ста архітектурних об’єктів для проєкту «Велика реставрація». Їх планують відремонтувати за державний кошт.

Про це пише пресслужба Мінкульту.

 

Наразі до програми було допущено 109 об'єктів. Однак остаточний наказ буде оприлюднено відомством згодом.

Усі об'єкти були оцінені і отримали певний рейтинг. Згідно з цим рейтингом, до першої десятки на реставрацію потрапили:

-         Семінарська церква Резиденції Буковинського Митрополита (Чернівецька область)

-         Онуфріївська вежа Києво-Печерської Лаври (Київ)

-         Замковий комплекс в Олеську (Львівська область)

-         Троїцька надбрамна церква (Київ)

-         Реставрація покрівлі, конструктивних систем куполів, відтворення ікон в барабанах головного куполу та реставрація позолоти куполів Софійського собору (Київ)

-         Протиаварійні роботи у Ближніх та Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври (Київ)

-         Протиаварійні роботи на Башті на броді в Кам'янці-Подільському (Хмельницька область)

-         Бурса у Софії Київській (Київ)

-         Луцький Верхній замок (Волинська область)

"Велика Реставрація" виходить на новий етап. Це вагомий крок до порятунку і збереження нашої спадщини. Адже вона невід'ємна частина нашої ідентичності, історії та нас самих. Тому "Велика реставрація" наочний приклад розуміння ваги культури і поступової зміни усвідомлення та ставлення до культури на рівні держави", — підкреслив міністр культури Олександр Ткаченко.


Нагадуємо, що проєкт "Велика реставрація" був анонсований урядом восени 2020 року. Наприкінці року Кабмін офіційно розпочав процес відбору об'єктів для ремонту в рамках програми Володимира Зеленського "Велике будівництво".

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського