У Запоріжжі створюють Меморіал хортицьких менонітів

У Запоріжжі співробітники Національного заповідника «Хортиця» за фінансової підтримки громадян Канади працюють над створенням «Меморіалу хортицьких менонітів».

В основі меморіалу - частина надгробних стел із кладовища протестантів-менонітів ХІХ-ХХ століть, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Створення меморіалу вже вийшло на завершальну стадію. Залишається змонтувати кілька пам'ятників, деякі мають не одну, а чотири частини: постамент, тумба, комірець і власне стела. Потім всі композиції треба закріпити та законсервувати. Наразі встановлено фрагменти 13 надгробків. Всього має бути 15", - повідомив науковий співробітник заповідника "Хортиця" Максим Штатський.

За його словами, проєкт "Меморіалу хортицьких менонітів" створювався кількома людьми, базовий ескіз надав гендиректор заповідника "Хортиця" Максим Остапенко. Власне, він створив модель, яка є основною, потім канадські колеги-науковці та дизайнери створили 3d модель.

Стели із кладовища протестантів-менонітів ХІХ-ХХ ст., знищеного в радянські часи, запоріжці знайшли в 2019 році.

"Ми зв'язались з канадськими науковцями, адже це їх нащадки. Вони нам допомогли ідентифікувати надгробки. Більше того, в Канаді був створений спеціальний комітет з питань реставрації пам'ятників, оголошено збір коштів на їх реставрацію та створення меморіального комплексу. Ми будуємо зараз власне за гроші канадського фонду. Завдяки їм ми вийняли будівельників, техніку орендували і монтуємо меморіал", - пояснив Штатський.

За його словами, кількість стел, їхні назви, місце розташування - все це узгоджували з канадцями майже рік, адже вибрати із 300 знайдених надгробних плит лише кілька - виявилось дуже складно.

"Я надавав пропозиції з 50 каменів, але місця і коштів не було, тому обрали 15 каменів. Вони реставрувались протягом 4 місяців, теж за гроші канадської організації. Щодня я надсилаю їм звіти, фотозвіти. Ми узгоджуємо положення каменів, форми", - зазначив науковий співробітник Національного заповідника "Хортиця".

Центр всього меморіалу - надгробок Катерини Кооп - дружини Абрахама Коопа, який заснував підприємства, що з часом стали заводами "Запоріжкабель" і "Комунар". Він вже встановлений навпроти центрального входу. В дальньому правому кутку - стела Бернарду Шелленбергу, який прожив 48 років та був першим фаховим лікарем в колонії менонітів на Хортиці.

Також тут є і прізвища рядових жителів колонії. Наприклад, Генріх Товс - він прожив лише 19 років, але, як кажуть історики, в нього дуже специфічний нагробок: зроблений на замовлення, інший шрифт, викарбувано вінок. Найстаріший пам'ятник, що увійде до меморіалу, датовано 1793 роком і належить солдату.

В центрі комплексу - якір - це символ християнської віри та символ менонітів.

Передбачено, що в подальшому "Меморіал хортицьких менонітів" розширюватиметься.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.