ЦДІАК до Дня Києва оприлюднив добірку документів кінця ХІХ – початку ХХ століть

В добірці документів подано документи про розвиток інфраструктури Києва: про електрифікацію міста, освітлення вулиць, приватних будинків, театру, влаштування електричного транспорту, про покращення покриття вулиць та перейменування неблагозвучних назв вулиць

"На відзначення Дня Києва презентуємо невелику добірку документів кінця ХІХ – початку ХХ століть з фондів ЦДІАК України, пов'язаних з деякими сторінками історії прадавнього і водночас вічно молодого міста" - йдеться у повідомленні архіву.

 

Серед оцифрованих документів - записи з метричних книг київської кірхи св. Катерини про народження і смерть Андрія-Фердінанда Краусса – одного з найбільш плідних і популярних архітекторів Києва, майстра так званої рядової забудови.

Перші його споруди в Києві датовані 1880-ми роками, найактивніший період проектної та будівельної діяльності припадає на кінець 1890-х – початок 1900-х рр. А.-Ф. Краусс у Києві спорудив близько 100 житлових будинків (замок Річарда Левове Серце, садиба Шампаньєра та ін.) а також готелі "Пале-Рояль", "Оріон", "Ермітаж".

Зараз в історичній забудові міста (вулиці Велика Васильківська, Саксаганського, Шота Руставелі, Богдана Хмельницького та ін.) залишився 81 будинок, споруджений завдяки праці архітектора.

Також подано декілька документів про розвиток інфраструктури Києва: про електрифікацію міста, освітлення вулиць, приватних будинків, театру, влаштування електричного транспорту, про покращення покриття вулиць та перейменування неблагозвучних назв вулиць.

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.