ЦДІАК до Дня Києва оприлюднив добірку документів кінця ХІХ – початку ХХ століть

В добірці документів подано документи про розвиток інфраструктури Києва: про електрифікацію міста, освітлення вулиць, приватних будинків, театру, влаштування електричного транспорту, про покращення покриття вулиць та перейменування неблагозвучних назв вулиць

"На відзначення Дня Києва презентуємо невелику добірку документів кінця ХІХ – початку ХХ століть з фондів ЦДІАК України, пов'язаних з деякими сторінками історії прадавнього і водночас вічно молодого міста" - йдеться у повідомленні архіву.

 

Серед оцифрованих документів - записи з метричних книг київської кірхи св. Катерини про народження і смерть Андрія-Фердінанда Краусса – одного з найбільш плідних і популярних архітекторів Києва, майстра так званої рядової забудови.

Перші його споруди в Києві датовані 1880-ми роками, найактивніший період проектної та будівельної діяльності припадає на кінець 1890-х – початок 1900-х рр. А.-Ф. Краусс у Києві спорудив близько 100 житлових будинків (замок Річарда Левове Серце, садиба Шампаньєра та ін.) а також готелі "Пале-Рояль", "Оріон", "Ермітаж".

Зараз в історичній забудові міста (вулиці Велика Васильківська, Саксаганського, Шота Руставелі, Богдана Хмельницького та ін.) залишився 81 будинок, споруджений завдяки праці архітектора.

Також подано декілька документів про розвиток інфраструктури Києва: про електрифікацію міста, освітлення вулиць, приватних будинків, театру, влаштування електричного транспорту, про покращення покриття вулиць та перейменування неблагозвучних назв вулиць.

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.