ЦДІАК до Дня Києва оприлюднив добірку документів кінця ХІХ – початку ХХ століть

В добірці документів подано документи про розвиток інфраструктури Києва: про електрифікацію міста, освітлення вулиць, приватних будинків, театру, влаштування електричного транспорту, про покращення покриття вулиць та перейменування неблагозвучних назв вулиць

"На відзначення Дня Києва презентуємо невелику добірку документів кінця ХІХ – початку ХХ століть з фондів ЦДІАК України, пов'язаних з деякими сторінками історії прадавнього і водночас вічно молодого міста" - йдеться у повідомленні архіву.

 

Серед оцифрованих документів - записи з метричних книг київської кірхи св. Катерини про народження і смерть Андрія-Фердінанда Краусса – одного з найбільш плідних і популярних архітекторів Києва, майстра так званої рядової забудови.

Перші його споруди в Києві датовані 1880-ми роками, найактивніший період проектної та будівельної діяльності припадає на кінець 1890-х – початок 1900-х рр. А.-Ф. Краусс у Києві спорудив близько 100 житлових будинків (замок Річарда Левове Серце, садиба Шампаньєра та ін.) а також готелі "Пале-Рояль", "Оріон", "Ермітаж".

Зараз в історичній забудові міста (вулиці Велика Васильківська, Саксаганського, Шота Руставелі, Богдана Хмельницького та ін.) залишився 81 будинок, споруджений завдяки праці архітектора.

Також подано декілька документів про розвиток інфраструктури Києва: про електрифікацію міста, освітлення вулиць, приватних будинків, театру, влаштування електричного транспорту, про покращення покриття вулиць та перейменування неблагозвучних назв вулиць.

Теми

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.