ЦДІАК до Дня Києва оприлюднив добірку документів кінця ХІХ – початку ХХ століть

В добірці документів подано документи про розвиток інфраструктури Києва: про електрифікацію міста, освітлення вулиць, приватних будинків, театру, влаштування електричного транспорту, про покращення покриття вулиць та перейменування неблагозвучних назв вулиць

"На відзначення Дня Києва презентуємо невелику добірку документів кінця ХІХ – початку ХХ століть з фондів ЦДІАК України, пов'язаних з деякими сторінками історії прадавнього і водночас вічно молодого міста" - йдеться у повідомленні архіву.

 

Серед оцифрованих документів - записи з метричних книг київської кірхи св. Катерини про народження і смерть Андрія-Фердінанда Краусса – одного з найбільш плідних і популярних архітекторів Києва, майстра так званої рядової забудови.

Перші його споруди в Києві датовані 1880-ми роками, найактивніший період проектної та будівельної діяльності припадає на кінець 1890-х – початок 1900-х рр. А.-Ф. Краусс у Києві спорудив близько 100 житлових будинків (замок Річарда Левове Серце, садиба Шампаньєра та ін.) а також готелі "Пале-Рояль", "Оріон", "Ермітаж".

Зараз в історичній забудові міста (вулиці Велика Васильківська, Саксаганського, Шота Руставелі, Богдана Хмельницького та ін.) залишився 81 будинок, споруджений завдяки праці архітектора.

Також подано декілька документів про розвиток інфраструктури Києва: про електрифікацію міста, освітлення вулиць, приватних будинків, театру, влаштування електричного транспорту, про покращення покриття вулиць та перейменування неблагозвучних назв вулиць.

Теми

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.