У Швеції знайшли скарб віком 2500 років

На заході Швеції чоловік, який оглядав ліс для свого клубу зі спортивного орієнтування, натрапив на скарб із доби бронзи, якому близько 2500 років.

Про це повідомляє BBC.

 

Цінна археологічна знахідка включає близько 50 предметів, таких як намиста, браслети та шпильки для одягу.

"Спочатку я подумав, що це може бути лампа, але, придивившись, побачив, що це старовинні прикраси", - заявив картограф Томас Карлссон, автор цього випадкового відкриття.

Шведські археологи стверджують, що вкрай рідко можна виявити такий цінний скарб у лісі. Стародавні племена зазвичай залишали такі пожертви в річках або на заболочених ділянках.

Експерти припускають, що одна або кілька тварин розрили землю, під якою був скарб, залишивши багато предметів напіввідкритими. Вони датовані періодом між 750 і 500 рр. до Р.Х.

Ювелірні вироби з цього скрабу надзвичайно добре збереглися, як наголосив професор Йохан Лінг, викладач археології в Гетеборзькому університеті.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.