Статуї римського імператора Костянтина повернули вказівний палець, який відпав від неї 500 років тому

У римському музеї до статуї колос Костянтина Великого прикріпили палець, який відпав ще у XVI столітті.

Про це повідомляє The Guardian.

 
Фото: Adam Eastland/Alamy

Дослідники вважають, що вказівний палець відірвався, коли в 1584 році сферу, яку тримав Костянтин, відокремили від руки та помістили на вершину колони, що стояла на Аппієвій дорозі — найважливій дорозі Римської імперії.

Палець знайшли в колекції маркіза Джампьетро Кампала, яку придбав Лувр у 1836 році. У 1913 році знахідку в Луврі помилково класифікували як палець ноги, але у 2018 році дослідниця встановила, що все ж таки це фрагмент пальця на руці. Здогадку підтвердили за допомогою 3D-графіки — археолог Лувру поєднав модель пальця з моделлю колоса, і вони ідеально збіглися.

Палець "ідеально" поновили на його законному місці з використанням "неінвазивної, оборотної та невидимої системи".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.