Полтавському музею передали давньогрецький перстень. ВІДЕО

До Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського передали перстень із давньогрецьким написом.

Він належить до пізньоримського часу. Місцевий мешканець випадково виявив його на околицях Полтави біля села Зорівка позаминулого року. У давнину на тій території існувало поселення скіфського часу та невелике селище пізньоримської доби, повідомляє "Центральний".

 

Перстень почистили та виявили на ньому грецький напис. Звернулися до експертів за перекладом.

"Напис там був "χαριс", це побажання. Не лише "прощавай" чи "здрастуй", ще існує ряд значень. Колеги підказали, що й така фраза може бути: "радуйся за подарунок" і таке інше", - сказав директор музею Олександр Супруненко.

Персні з написом "χαρά" знаходили у дитячих похованнях на Боспорі та у Рейнській області на заході Німеччини. Багато з них перебуває у музеях.

"Потрапив на територію Полтави або ж через купців, які рухалися по Борисфену і забезпечували місцеві племена необхідним крамом, або ж це пам'ятка Скіфських воєн, коли місцеве наше населення брало участь у походах з Боспору в Малу Азію, в прилеглі території", - вважає Супруненко.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.