У Слов’янську попрощалися з 99-ма воїнами Другої світової, яких знайшли пошуковці

У Слов’янську вчора попрощалися з 99-ма воїнами Другої світової війни, останки яких були знайдені пошуковцями Асоціації дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм».

Про це 6 травня повідомили на сайті Слов'янської міської ради.

 

"У Слов'янську прощалися з воїнами Другої світової війни – дев'яносто дев'ять бійців Другої світової війни будуть перепоховані, 7 травня, у братській могилі в селі Нікольське. Сьогодні біля пам'ятника Слави у парку Шовковичний відбулося прощання з героями, полеглими у боях за рідну землю три чверті століття тому", - йдеться у повідомленні.

На церемонії прощання були присутні заступники міського голови Слов'янська, представники НГУ, Нацполіції, військкомату, батьки загиблого бійця АТО Романа Напрягла, співробітники органів місцевого самоврядування, спортсмени, небайдужі громадяни міста.

Також були присутні пошуковці Асоціації дослідників військово-історичної спадщини "Плацдарм" місії "Чорний тюльпан" на чолі із своїм керівником Олексієм Юковим. Саме вони "підняли" із землі колишнього Слов'янського району ці останки воїнів Другої світової.

Як розповів Юков, усього було знайдено 112 героїв далекої війни, ідентифікувати вдалося лише шістьох із них. Серед тих, кому змогли повернути імена, - громадяни України, Казахстану, Білорусі, РФ.

Їхні останки вже передані представникам інших держав. Воїни після майже вісімдесяти років небуття повернуться у рідну землю. Ще семеро бійців знаходяться на ідентифікації у Києві, і пошуковці не втрачають надії, що й вони не залишаться безіменними героями.

"Ми не можемо навіть сказати, скільки бійців Другої світової залишаються непохованими, незнайденими лише у нашому районі. Це страшно, коли люди, що поклали життя за свою Вітчизну, не мають навіть останнього притулку. Знайти їх, віддати їм шану, перш за все, потрібно нам самим. Саме в цьому і полягає пам'ять про загиблих", - підкреслив Юков.

Від Слов'янської міської ради пошуковики були нагороджені почесними грамотами.

Церемонія прощання завершилася покладанням квітів на труни з бійцями далекої війни.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.