У Слов’янську попрощалися з 99-ма воїнами Другої світової, яких знайшли пошуковці

У Слов’янську вчора попрощалися з 99-ма воїнами Другої світової війни, останки яких були знайдені пошуковцями Асоціації дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм».

Про це 6 травня повідомили на сайті Слов'янської міської ради.

 

"У Слов'янську прощалися з воїнами Другої світової війни – дев'яносто дев'ять бійців Другої світової війни будуть перепоховані, 7 травня, у братській могилі в селі Нікольське. Сьогодні біля пам'ятника Слави у парку Шовковичний відбулося прощання з героями, полеглими у боях за рідну землю три чверті століття тому", - йдеться у повідомленні.

На церемонії прощання були присутні заступники міського голови Слов'янська, представники НГУ, Нацполіції, військкомату, батьки загиблого бійця АТО Романа Напрягла, співробітники органів місцевого самоврядування, спортсмени, небайдужі громадяни міста.

Також були присутні пошуковці Асоціації дослідників військово-історичної спадщини "Плацдарм" місії "Чорний тюльпан" на чолі із своїм керівником Олексієм Юковим. Саме вони "підняли" із землі колишнього Слов'янського району ці останки воїнів Другої світової.

Як розповів Юков, усього було знайдено 112 героїв далекої війни, ідентифікувати вдалося лише шістьох із них. Серед тих, кому змогли повернути імена, - громадяни України, Казахстану, Білорусі, РФ.

Їхні останки вже передані представникам інших держав. Воїни після майже вісімдесяти років небуття повернуться у рідну землю. Ще семеро бійців знаходяться на ідентифікації у Києві, і пошуковці не втрачають надії, що й вони не залишаться безіменними героями.

"Ми не можемо навіть сказати, скільки бійців Другої світової залишаються непохованими, незнайденими лише у нашому районі. Це страшно, коли люди, що поклали життя за свою Вітчизну, не мають навіть останнього притулку. Знайти їх, віддати їм шану, перш за все, потрібно нам самим. Саме в цьому і полягає пам'ять про загиблих", - підкреслив Юков.

Від Слов'янської міської ради пошуковики були нагороджені почесними грамотами.

Церемонія прощання завершилася покладанням квітів на труни з бійцями далекої війни.

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.