У Слов’янську попрощалися з 99-ма воїнами Другої світової, яких знайшли пошуковці

У Слов’янську вчора попрощалися з 99-ма воїнами Другої світової війни, останки яких були знайдені пошуковцями Асоціації дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм».

Про це 6 травня повідомили на сайті Слов'янської міської ради.

 

"У Слов'янську прощалися з воїнами Другої світової війни – дев'яносто дев'ять бійців Другої світової війни будуть перепоховані, 7 травня, у братській могилі в селі Нікольське. Сьогодні біля пам'ятника Слави у парку Шовковичний відбулося прощання з героями, полеглими у боях за рідну землю три чверті століття тому", - йдеться у повідомленні.

На церемонії прощання були присутні заступники міського голови Слов'янська, представники НГУ, Нацполіції, військкомату, батьки загиблого бійця АТО Романа Напрягла, співробітники органів місцевого самоврядування, спортсмени, небайдужі громадяни міста.

Також були присутні пошуковці Асоціації дослідників військово-історичної спадщини "Плацдарм" місії "Чорний тюльпан" на чолі із своїм керівником Олексієм Юковим. Саме вони "підняли" із землі колишнього Слов'янського району ці останки воїнів Другої світової.

Як розповів Юков, усього було знайдено 112 героїв далекої війни, ідентифікувати вдалося лише шістьох із них. Серед тих, кому змогли повернути імена, - громадяни України, Казахстану, Білорусі, РФ.

Їхні останки вже передані представникам інших держав. Воїни після майже вісімдесяти років небуття повернуться у рідну землю. Ще семеро бійців знаходяться на ідентифікації у Києві, і пошуковці не втрачають надії, що й вони не залишаться безіменними героями.

"Ми не можемо навіть сказати, скільки бійців Другої світової залишаються непохованими, незнайденими лише у нашому районі. Це страшно, коли люди, що поклали життя за свою Вітчизну, не мають навіть останнього притулку. Знайти їх, віддати їм шану, перш за все, потрібно нам самим. Саме в цьому і полягає пам'ять про загиблих", - підкреслив Юков.

Від Слов'янської міської ради пошуковики були нагороджені почесними грамотами.

Церемонія прощання завершилася покладанням квітів на труни з бійцями далекої війни.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.