АНОНС: Літня архівна онлайн-школа: студентів запрошують подавати заявки

Досі вважаєте, що архіви — таємні і закриті? Не знаєте, як до них підступитися і з чого почати? Або, може, ви вже працювали з архівними справами, але хочете послухати про лайфхаки колег?

Центр досліджень визвольного руху запрошує взяти участь у Літній архівній онлайн-школі 5—9 липня 2021 року.

 

Учасники школи досліджуватимуть таємниці режимних архівів, розплутуватимуть історії про агентів спецслужб, працюватимуть зі справами на репресованих митців українського авангарду і вчитимуться робити власні архівні розслідування.

Літня архівна онлайн-школа — це:

·10 теоретичних і практичних занять від провідних архівістів, дослідників та медійників, які навчать вас перетворювати архівні документи на живі історії;

·робота з різними архівними документами та можливість реалізувати власне мікродослідження;

·групова робота за тематичними інтересами;

·"вихід за площину" — переконаєтеся, що робота в архіві — це не тільки про політичну історію, а про повсякдення, культуру, соціум (і взагалі майже про все);

·публікація кращих випускних робіт на сторінках інформаційних партнерів проекту.

ЦДВР запрошуємо студентів — істориків, журналістів, філологів, культурологів, філософів та представників інших гуманітарних спеціальностей. Також розгляне заявки молодих дослідників, докторантів та медійників.


Організатори: Центр досліджень визвольного руху, Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, Галузевий архів Служби Безпеки України. Підтримку у проведенні онлайн-школи надає Український культурний фонд.


Час
: 5—9 липня 2021 року


Місце
: онлайн


Для участі у літній архівній школі учасникам необхідно мати технічну можливість відвідувати заходи на платформі ZOOM. Сертифікат отримають студенти, які відвідали усі навчальні модулі та виконали практичні завдання. Випускники школи також отримають комплекти навчальної літератури.


Дедлайн
 зголошення на участь у школі — 30 червня, 20.00. Необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням.

Результати відбору будуть повідомлені не пізніше 1 липня, 23 години 59 хвилин.


У разі додаткових питань напишіть на скриньку: iovpope@gmail.com або в особисті повідомлення координатору школи Євгенію Шатіловуhttps://www.facebook.com/stupotmundi


Архівна онлайн школа відбувається за підтримки Українського культурного фонду у рамках проекту "Українські митці 1920-х у фокусі радянських спецслужб".

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.