АНОНС: Онлайн-семінар "Масові розстріли в тюрмах НКВД у 1941 році"

До 80-річниці вшанування пам’яті жертв розстрілів в’язнів у тюрмах Західної України у червні-липні 1941 року, Український інститут національної пам'яті організовує онлайн-семінар "Масові розстріли в тюрмах НКВД у 1941 році" за участі істориків та краєзнавців Києва, Львівщини, Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, Чернівеччини, Вінниччини, Харківщини.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Початок німецько-радянської війни обернувся для мешканців західних областей України драматичною сторінкою – масовими розстрілами в'язнів у тюрмах. Від 22 червня до початку липня 1941 року радянська влада знищила майже 22 тисячі людей. Таку ж практику застосували в центральних і східних регіонах.

Міжнародним правом такі дії підрозділів НКҐБ і НКВД кваліфікуються як злочин проти людяності. Вочевидь, саме тому десятки років його сліди спецслужби ретельно ховали. Завдяки "декомунізаційному пакету" законів, а саме про розкриття архівів репресивних органів, правда про перші дні німецько-радянської війни стає доступною.


Час: 17 червня, четвер, 11:00


Місце: трансляція на офіційному каналі УІНП в YouTube

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.