Меморіальний комплекс у Бабиному Яру має запрацювати за кілька років — Єрмак

Створення меморіального комплексу в Бабиному Яру має бути повністю завершено упродовж кількох років.

Про це розповів керівник Офісу Президента Андрій Єрмак на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми маємо завдання від Президента, щоб упродовж кількох років весь меморіал був закінчений і почав уже працювати як закінчений комплекс, який включатиме в себе багато місць пам'яті", - зазначив він.

Єрмак розповів, що наразі вже відкрито кілька локацій, та поінформував, що до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру планується "потужна програма заходів".

Керівник ОП підкреслив, що без історичної справедливості й історичної пам'яті не може розвиватися людство, та наголосив, що трагедія в Бабиному Яру є подією не тільки українського, а й світового масштабу. На його думку, вона повинна стати засторогою, щоб подібні трагедії ніколи більше не повторювалися.

"Ніколи більше ніхто не може відбирати у мирних людей життя. Ми про це повинні пам'ятати і для цієї пам'яті робити такі речі і створювати такі місця (меморіал — ред.), які б сьогодні і майбутнім поколінням нагадували про ті страшні часи і жахливі події.

А, з іншого боку, вони повинні демонструвати, що Україна є країною толерантності, країною мирною. Це особливо для нас звучить, коли сьомий рік в Україні триває війна", - зауважив Єрмак.

Як зазначив на брифінгу Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, уряд найближчим часом затвердить план заходів з відзначення 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, запланованих на 6 жовтня 2021 року.

 

"Найближчим часом Кабінет Міністрів планує затвердити план заходів у зв'язку із 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру. Реалізація та підтримка ініціатив щодо меморіалізації подій у Бабиному Яру — це засвідчення нашої скорботи та усвідомлення найбільшої трагедії, що сталася на європейському континенті у минулому столітті", - зазначив Шмигаль.

За його словами, підготовку до проведення жалобних заходів покладено на Міністерство культури та інформаційної політики, а також на Київську міську державну адміністрацію.

"Ми будемо забезпечувати максимальну підтримку ініціатив та проєктів щодо вшанування пам'яті загиблих за участі усіх зацікавлених сторін. Докладемо максимум зусиль для належної організації вшанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру", - запевнив Прем'єр.

Глава уряду нагадав, що Президент України Володимир Зеленський у 2020 році підтримав будівництво Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" у Києві.

"Тут має бути консолідація зусиль благодійних організацій, держави, науковців, яка має об'єднати, аби гідно вшанувати пам'ять загиблих. Це стосується як створення унікального меморіального комплексу світового рівня, так і належної організації та проведення пам'ятних заходів", - наголосив Шмигаль.


Нагадуємо, що на початку червня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей про історію Бабиного Яру.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.