Спецпроект

Україна представила програму відзначення 80-річчя трагедії Бабиного Яру

Україна презентувала план заходів відзначення 80-річних роковин масових розстрілів у Бабиному Яру.

Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.

 

"Історична справедливість та історична пам'ять, без яких не може розвиватися людство, для України дійсно є дуже важливими. Це є подією світового масштабу, щоб іще раз наголосити, що подібні трагедії не мають повторюватися. З іншого боку, це ще раз продемонструє, що Україна є країною толерантності, мирною країною", – заявив керівник ОПУ Андрій Єрмак.

Підготовку до проведення жалобних заходів покладено на Міністерство культури та інформаційної політики. Зокрема, 6 жовтня 2021 року на території Бабиного Яру відбудеться офіційна церемонія за участю світових лідерів, діячів єврейських організацій, які вижили під час Голокосту, та українців, котрі рятували євреїв від смерті під час нацистської окупації та отримали звання Праведників народів світу.

Разом з Меморіалом Голокосту в Бабиному Яру планується відкриття музейно-меморіального об'єкта "Курган", всередині якого буде розміщено велику 3D-модель Бабиного Яру з подіями 1941 року. Об'єкт "Курган" зводять німецьке архітектурне бюро SUB та український Центр просторових технологій.

Також заплановане відкриття меморіального об'єкта "Кришталева стіна плачу", авторкою якого є Марина Абрамович та прем'єра в Україні фільму Сергія Лозниці "Бабин Яр. Контекст". Усі ці проєкти реалізуються разом із Меморіалом Голокосту "Бабин Яр".

"Ми розповідаємо історію Бабиного Яру, створюючи музейний комплекс, що охоплює всю територію, де сталася одна з найбільших трагедій Голокосту. Це буде місце пам'яті, навчання й роздумів.

Ми створюємо його так, щоб кожен відвідувач міг пережити свою власну подорож, відчути зв'язок із втраченим минулим і навіть – з конкретним втраченим життям", – пояснив художній керівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Ілля Хржановський.


Нагадуємо, що на початку червня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей про історію Бабиного Яру.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.