Український посол в Німеччині оголосив бойкот виставці про радянських військовополонених

Сьогодні, 18 червня, в Німеччині відкривається виставка з нагоди 80-ї річниці нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз, в якій бере участь президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр. Виставка буде проходити в Німецько-російському музеї «Берлін-Карлсгорст». Через це посол України в Німеччині Андрій Мельник заявив, що бойкотуватиме виставку.

У коментарі виданню Tagesspiegel він заявив, що причина лежить у назві музею. Він сказав, що воно "повністю вводить в оману", адже постійно діюча експозиція присвячена війні з СРСР, наступником якого де-факто визнають лише Росію.

 

Мельник розкритикував Росію за претензії на "монополію" на перемогу у Другій світовій війні.

"Той факт, що українська сторона зробила важливий внесок у визволення Європи від нацистського панування і при цьому пролила дуже багато крові, цинічно принижується або навіть заперечується [...]. Провина німців у нацистських злочинах досі розглядається тільки стосовно Росії і росіян. Інші нації, такі як українці, а також Білорусь і країни Балтії, просто ігноруються", — заявив Мельник.

Як передає Укрінформ, в Міністерстві закордонних справ Німеччини заявили, що хочуть уникнути політизації цієї теми. Висловлювання посла там "взяли до відома і з деяким подивом".

Представник МЗС ФРН Марія Адебар заявила, що на виставку запрошені посли всіх країн-наступників СРСР, а також керівники трьох партнерських музеїв з трьох країн. Вона додала, що в памʼяті серед жертв нацизму ФРН не виділяє якісь окремі групи і памʼятає про всі постраждалі народи колишнього Радянського Союзу.

Як повідомляє DW, у президента Штайнмаєра вважають, що Мельник своїм бойкотом робить "погану послугу Україні".

У президентській канцелярії рішення посла викликало жаль. Там зазначили, що звинувачення Мельника у необʼєктивній оцінці втрат СРСР шкодять німецько-українським відносинам.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.