У Полтаві визначилися з проєктом пам’ятнику Симону Петлюрі. ВІДЕО

Вчора в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулося друге засідання журі Відкритого архітектурного конкурсу на спорудження в Полтаві пам’ятника українському державному, військовому та політичному діячу, Голові Директорії, Головному отаману військ Української Народної Республіки Симону Петлюрі.

Про це повідомляє журналіст телеканалу "Центральний" Сергій Блавацький.

 

Переможцем Відкритого архітектурного конкурсу на спорудження в Полтаві пам'ятника Симону Петлюрі став відомий український скульптор, член Національної спілки художників України, академік Національної академії мистецтв України, Заслужений та народний художник України Анатолій Васильович Кущ.

У його творчому доробку — десятки пам'ятників і монументально-декоративних композицій як в Україні, так і за кордоном. Зокрема, Архангелу Михаїлу на Майдані Незалежності, Пилипу Орлику у Києві. Він — один з авторів столичного Монументу Незалежності України.

Сергій Блавацький, кореспондент:

— Понад три години знадобилося членам журі, аби обрати ось цю проєктну пропозицію. Як описує її автор: для більшості глядачів скульптура Симона Петлюри розкриватиметься з півночі, від вулиці Соборності, і матиме вигляд силуету в контражурі.

Лівою рукою він спиратиметься на край столу з документами і картами, а лівою тримає ефес шаблі. Скульптура виконується в бронзі, висотою три метри і встановлюється на гранітному постаменті.

Саме цей проєкт пам'ятника ще на першому ознайомчому засіданні вподобав відомий полтавський митець Юрій Самойленко.

Юрій Самойленко, заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри образотворчого мистецтва ПНПУ

— Відчувається, що автор досвідчений в монументальній скульптурі, і це дуже важливо. Скульптура несе таку напругу, внутрішня така напруга цієї постаті, і уміння поєднати деталі з загальним сприйняттям — оце те, що і є переконливим моментом, і одностайність журі говорить про те, що цей проєкт заслуговує на втілення в роботі, і ця площа отримала прекрасний пам'ятник.

Ярослав Файзулін, начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам'яті УІНП, кандидат історичних наук, член журі м. Київ

— Для мене особисто хотілося, щоб цей пам'ятник вшановував Петлюру в першу чергу як керівника Української держави і як людину, яка боролася за цю державу.


Тож всі 16 членів журі одноголосно проголосували за цей проєкт пам'ятника Симону Петлюрі. Його ще будуть доопрацьовувати, лунали пропозиції зробити вищим постамент, змінити запропонований герб на герб Кричевського, внести деякі корективи в однострій. Також фахівці ще визначатимуться власне з архітектурним плануванням, громадським простором площі.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.