Netflix переклав “бандерівець” як “український нацистський колаборант”

На американському стрімінговому сервісі Netflix вийшов російські фільм “Брат-2” режисера Олексія Балабанов. В англомовній версії стрічки слово “бандерівець” переклали як “Ukrainian Nazi collaborator“, тобто “український нацистський колаборант”.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив народний депутат України Дмитро Гурін, передає "Локальна історія".

 

"Скоро з'ясуємо як впливають групові звернення народних депутатів України на іноземну компанію. А поки що можете зайти їм на сторінку і написати що ви про них думаєте", – написав Гурін.

Цікаво, що таке трактування повторює тези російської пропаганди.

У коментарях користувачі соцмережі зазначають, що доцільно було б використати слово "banderite" – прямий і точний переклад "бандерівця", тобто послідовника Бандери.

Водночас видання "Фокус" повідомило, що наразі зайти на сторінку фільму на сайті Netflix неможливо. Однак у кеші Google залишилася її копія. Ймовірно, фільм тимчасово прибрали.

"Можливо, після повідомлень про некоректний переклад адміністрація сервісу вирішила тимчасово прибрати фільм із сайту", – припустили журналісти.

Згодом народна депутатка України Олександра Устінова повідомила, що після звернень до Netflix компанія виправила некоректний переклад.

"Народні депутати вже почали писати колективні запити на компанію, а я просто написала українцям з Кремнівої Долини. Наша діаспора там неймовірна", – розповіла Устінова.

Вона подякувала за оперативну роботу Арсену Костенку, який працює на Netflix.

"Тепер там не "nazi", а "banderite", – підкреслила Устінова.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.