Нацбанк вводить в обіг пам'ятну монету на честь Євгена Коновальця

Пам’ятну монету “Євген Коновалець” Національний банк України вводить в обіг 9 червня. Монета номіналом 2 гривні, продовжить серію “Видатні особистості України”.

Про це повідомили на сайті НБУ.

 

"Пам'ятна монета "Євген Коновалець" номіналом 2 гривні, продовжує серію "Видатні особистості України", вона присвячена військовому і політичному діячеві, особистості, що символізує спадковість української національно-визвольної боротьби, – Євгену Михайловичу Коновальцю", – підкреслили в фінустанові.

На аверсі зобразили калинову гілку, яка обрамлює монету ліворуч, угорі викарбуваний тризуб, а по центру, на дзеркальному тлі – фалеристична пам'ятка часів визвольних змагань у вигляді монограми з двох літер "С", переплетених гілкою калини. Також нанесли цитату Коновальця: "...Будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба".

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено стилізований портрет Євгена Коновальця, ліворуч від якого напис ОУН та стилізований тризуб з мечем.


Художниками монети є Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук, скульптором – Володимир Атаманчук.

Монету виготовили зі сплаву нейзильберу, вона важить 12,8 грамів та має 31 у діаметрі. Всього випустили 35 тисяч таких монет.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.