Нацбанк вводить в обіг пам'ятну монету на честь Євгена Коновальця

Пам’ятну монету “Євген Коновалець” Національний банк України вводить в обіг 9 червня. Монета номіналом 2 гривні, продовжить серію “Видатні особистості України”.

Про це повідомили на сайті НБУ.

 

"Пам'ятна монета "Євген Коновалець" номіналом 2 гривні, продовжує серію "Видатні особистості України", вона присвячена військовому і політичному діячеві, особистості, що символізує спадковість української національно-визвольної боротьби, – Євгену Михайловичу Коновальцю", – підкреслили в фінустанові.

На аверсі зобразили калинову гілку, яка обрамлює монету ліворуч, угорі викарбуваний тризуб, а по центру, на дзеркальному тлі – фалеристична пам'ятка часів визвольних змагань у вигляді монограми з двох літер "С", переплетених гілкою калини. Також нанесли цитату Коновальця: "...Будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба".

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено стилізований портрет Євгена Коновальця, ліворуч від якого напис ОУН та стилізований тризуб з мечем.


Художниками монети є Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук, скульптором – Володимир Атаманчук.

Монету виготовили зі сплаву нейзильберу, вона важить 12,8 грамів та має 31 у діаметрі. Всього випустили 35 тисяч таких монет.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.