Меркель: "Німеччина відчуває сором за скоєний 80 років тому напад на СРСР"

Канцлер ФРН Ангела Меркель підкреслила, що для німців вторгнення до СРСР 22 червня 1941 року є приводом для сорому, але вони вдячні за те, що попри жахливі події війни постраждалі народи змогли примиритися з Німеччиною

Про це заявила канцлер ФРН Ангела Меркель у відеоподкасті до 80-ї річниці з моменту вторгнення вермахту до СРСР, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Німеччина, як і весь Європейський Союз, не може погодитися з тим, що Росія порушила міжнародне право, анексувавши український півострів Крим та надавши масивну підтримку сепаратистам на Сході України, таким чином поставивши під сумнів повоєнний європейський порядок", - заявила Меркель.

Вона підкреслила, що для німців вторгнення до СРСР 22 червня 1941 року є приводом для сорому, але вони вдячні за те, що попри жахливі події війни постраждалі народи змогли примиритися з Німеччиною. Під час Другої світової війни мільйони людей втратили життя, особливо в Росії, Україні та Білорусі, а також у країнах Балтії та інших радянських республіках, сказала глава німецького уряду.

"Федеративна Республіка Німеччина визнає свою постійну відповідальність за злочини нацистського режиму. Частина цього - постійно нагадувати про те, що було. Не можна забувати, що ми в боргу перед мільйонами жертв і їхніми нащадками. З цієї відповідальності зростає і наш обов'язок працювати над миром та міжнародним порядком, заснованим на правилах", - заявила Меркель.

Вона також особливо відзначила політику президента СРСР Михайла Горбачова, яка уможливила мирне возз'єднання Німеччини в 1990 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".