У Києві відкрито виставку про допомогу союзників у Другій світовій

Виставка ініційована ГО «Корпус справедливості» за партнерської підтримки Українського інституту національної пам’яті і спростовує тезу радянської та сучасної російської пропаганди про те, що «ленд-ліз» не відіграв суттєвої ролі у перемозі Червоної армії на Східному фронті Другої світової війни

До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни у Києві, на Контрактовій площі, відкрили фотодокументальну виставку "Lend-lease - зброя перемоги", повідомляє Укрінформ.

 
Фото Геннадія Мінченка

"Cьогодні 22 червня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Всі ми знаємо про те, що 22 червня почали бомбити Київ. Але лише згодом ми дізналися, що насправді війна на теренах України прийшла в 1939 році, і лише згодом, після відступу радянських військ, ми дізналися, що Хрещатик було підірвано саме радянськими військами.

Ця виставка - нагадування про те, що ті мільйони жертв, яких, на жаль, зазнала і Україна під час Другої світової війни, мають бути вшановані, в тому числі і в такий спосіб, тому що ми маємо знати тих героїв, які насправді нам допомагали.

Це нагадування про те, що не тільки завдяки самовідданим жертвам радянських людей, а всіх людей, як брали участь в цій війні, перемога була здобута. Але й завдяки підтримці наших партнерів, в першу чергу США та Британії", - зазначив на презентації міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.