На Тернопільщині виявили поховання учасників бою УПА з НКВД. ФОТО

У лісі поблизу села Великі Загайці Кременецького району Тернопільської області під час розкопок виявили поховання воїнів Української Повстанської Армії.

Про це йдеться в повідомленні на фейсбук-сторінці центру "Доля".

 

Археологічні дослідження спільно проводять Меморіально-пошуковий центр "Доля", Український інститут національної пам'яті та громадська організація "Меморіал – Південна Волинь".

"Було підтверджено факт існування поховання воїнів УПА – станом на сьогодні, зокрема локалізовано три останки бійців. Одне захоронення датоване 1945 роком, інше раніше.

Ми знаємо, що тут відбувалися бої воїнів УПА та військ НКВД. Про це свідчать архівні дані та свідчення місцевих мешканців", – розповів директор центру Святослав Шеремета.

 

За словами Шеремети, перед дослідниками сьогодні стоїть завдання ще провести багато роботи, щоб розшукати ті поховання воїнів УПА, які є на території Заходу України.

 

"До 80-річчя створення УПА, яке будемо відзначати у 2022 році ми розпочнемо масштабний проект з виявлення поховань воїнів УПА, їх ідентифікації та вшанування пам'яті тих, хто загинув за вільну та незалежну Україну", – відзначив науковець.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.