Археологи відкрили новий вид предка людини

Археологи Тель-Авівського університету на розкопках карстової воронки біля міста Рамла знайшли рештки нового виду стародавньої людини, вік яких становить 120—140 тисяч років.

Про це пише журнал Science.

 
фото: Tel Aviv University

Археологи знайшли рештки раніше невідомого виду гомінідів, перші представники якого зʼявилися близько 400—500 тисяч років тому. Вид отримав назву Nesher Ramla Homo.

Його представники жили по сусідству з розумною людиною (Homo sapiens) і схрещувалися. Nesher Ramla Homo, як вважають учені, були прямими предками неандертальців. На контакти з Homo sapiens вказує багато факторів, включаючи схожість способів обробки камʼяних знарядь.

Археологи знайшли частину щелепи, яку вони зібрали з 17 фрагментів, частину черепа і зуб. Поруч знайшли кремнієві камʼяні знаряддя і кістки тварин.

Ученим ще потрібно провести низку тривалих аналізів і досліджень, щоб підтвердити всі гіпотези. Поки впевнено можна сказати лише одне — знайдені рештки не належать відомим видам древніх людей.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.