АНОНС: Прем’єра документального фільму «Депортація 44-46»

На фестивалі «Молодість відбудеться прем’єра документального фільму «Депортація 44-46», присвяченого примусовому виселенню понад 480 тисяч українців з території сучасної Польщі.

Про це "Історичній правді" повідомила пресслужба кінокомпанії УМ-Груп.

 

Стрічка розповідає, як польські та радянські комуністи наприкінці Другої світової війни організували депортацію корінного українського населення з земель південно-східної Польщі: Холмщина, Надсяння, Підляшшя, Лемківщина, Любачівщина, Західна Бойківщина. В картині використано невідомі до цього часу кадри хроніки, фотографії та документи.

Разом із документальною оповіддю у фільмі відтворено й ігровий сюжет, у якому показано допит "переселенки" в кабінеті КҐБ через 20 років після закінчення депортації. Крім того, автори стрічки створили історичну реконструкцію з реалістичним зображенням жахливих умов товарних вагонів, у яких депортували українців.

Сценарій стрічки отримав схвальні відгуки українських та польських істориків. Так, із польського боку текст рецензував професор Жешувського університету Ян Пісулінські, а з українського – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук.


Творча група:

У ролях: Лариса Руснак, Ірина Лазер, Дарина Новікова,Вадим Курилко

Режисерка: Олеся Моргунець-Ісаєнко

Автор сценарію: Тарас Лазер

Продюсери: Артем Денисов, Олена Яковенко

Оператор-постановник: Євгеній Кирей

Музика: Оксана Моргунець

Пісні: Ірина Лазер та гурт Mavka

Науковий консультант: Роман Кабачій


Час:
3 червня, четвер, 18:00


Місце: Фестиваль "Молодість" у кінопросторі поруч із Аркою дружби народів в Києві


Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно.


Квитки та додаткову інформацію розміщено на сторінці фестивалю "Молодість".

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.