Анджей Дуда нагородив українців за порятунок поляків в XX столітті

Президент Польщі Анджей Дуда у середу у президентському палаці нагородив медаллю Virtus et Fraternitas (мужність і братерство – лат.) дев’ятьох осіб з України, Чехії, Румунії, Словаччини та Угорщини за “героїчні дії у наданні допомоги полякам, які стали жертвами тоталітарних режимів XX століття”.

Зокрема, президент нагородив посмертно подружжя Петра і Марії Базелюк, а також Петра Грудзевича, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Коли світ людей, які живуть у цій частині Європи, зіткнувся з двома страшними тоталітаризмами – німецьким нацистським і радянським сталінським – а також з ворожими людині ідеологіями, попри усілякі побоювання, попри часом раціональність, яка підказувала сховатися і не робити жодних жестів, адже так буде безпечніше, були такі, які могли простягнути руку до іншої людини", - підкреслив Дуда.

Він подякував особам, які особисто прибули до президентського палацу й отримати нагороди за свої добрі та геройські вчинки та прояв людяності.

Петро Грудзевич з села Детятин Івано-Франківської області отримав медаль за те, що в 1986 році він не послухав радянських функціонерів, які вимагали від нього, аби він спиляв хрест на могилі майже 100 солдатів Війська польського, які загинули в 1920 році у бою з більшовиками.

Пан Грудзевич розповів, що він тоді працював водієм у колгоспі й отримав наказ спиляти і викинути хрест. Він відмовився це зробити, керуючись християнськими цінностями та пам'яттю про полеглих. За його словами, його сім'я зазнала переслідувань, але він не вважає, що зробив щось особливе і на його місці усі зробили б так само.

Водночас подружжя Петра і Марії Базелюк нагороджено посмертно за те, що вони під час війни переховували на Волині родину поляків Слоєвських із Гути Степанської


Довідково. Медаль Virtus et Fraternitas була заснована в листопаді 2017 року. Президент Польщі нагороджує нею, за рекомендацією директора Інституту Пілецького, осіб у знак вшанування пам'яті та подяки тим, хто надав допомогу громадянам Польщі у період з листопада 1917 року по липень 1990 року.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.