На Хмельниччині археологи знайшли оборонну стіну ХІІІ століття

На Кармалюковій горі, що у селі Привороття Друге на Хмельниччині, археологи виявили досі невідому оборонну стіну, яка датується 30-40-ми роками ХІІІ століття.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Ігор Старенький.

 

За його словами, археологічні дослідження городища на Кармалюковій горі раніше проводили у 2019 році, а цього року їх продовжили.

"Ми перерізали всі три лінії оборони, і там є унікальні відкриття, оскільки в основі головного валу, основної лінії укріплення йде кам'яна стіна. Для періоду Русі це надзвичайно рідкісна річ.

Це була оборонна стіна, яка стояла в основі головного валу, до якої примикали кліті, і поверх неї вже був насипаний вал. Вона датується 30-40 роками ХІІІ ст.", - зазначив Старенький.

Археолог додав, що за припущенням, нижньою лінією оборони городища була башта, а верхньою – замкнута лінія феодала з кам'яною основою.

 

Окрім того, під час розкопок знайшли розвали посуду, наконечники стріл, фрагменти кольчуги, кресало.

Як зауважив Старенький, городище на Кармалюковій горі багатошарове. Перші укріплення там датуються трипільською культурою, потім їх використовували скіфи, а згодом – у давньоруський період.

"На превеликий жаль, городище сьогодні є полігоном для досліджень чорних археологів. Воно надзвичайно сильно вибите", - додав археолог.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.