Прокуратура вимагає повернути садибу Терещенків Києву

Столична прокуратура через суд вимагає повернути об’єкт культурної спадщини – садибу Терещенків, що розташована на бульварі Тараса Шевченка у Києві.

Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

 

"Київська міська прокуратура в судовому порядку вимагає розірвання інвестиційного договору та повернення територіальній громаді об'єкта культурної спадщини – садиби Терещенків, розташованого на бульварі Тараса Шевченка у Києві", - ідеться у повідомленні.

Встановлено, що ця будівля, споруджена у 1874-1875 роках за проєктом архітектора Краузе у стилі неоготика, є пам'яткою архітектури місцевого значення. В особняку у різний час в період 1879-1903 років проживав відомий меценат Терещенко.

У 2007 році садибу, площа якої становить понад 1000 кв. м, передали приватному товариству за інвестиційним договором, у тому числі з умовою провести реставрацію пам'ятки.

"Разом з цим, майже 15 років будівля знаходиться у занедбаному стані, руйнується, що може призвести до її фактичного знищення", - зазначають у прокуратурі.

Крім того, у 2008 році між структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації та приватним товариством укладено нікчемні угоди, якими пам'ятку фактично передано у приватну власність поза приватизаційною процедурою.

За таких обставин, Київська міська прокуратура звернулася до суду з позовом про розірвання інвестиційного договору та повернення садиби Терещенків територіальній громаді міста Києва.

Наразі судом відкрито провадження у цій справі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.