У містечку Городок відкрили оновлений музей

У містечку Городок на Хмельниччині офіційно відкрили оновлений історико-краєзнавчий музей, який тепер називається «Городок-музей», або ж «G-Museum»

Про це повідомляють Тексти.

 
ФОТО: Дмитро Полюхович

29 травня в містечку Городок на Хмельниччині офіційно відкрили оновлений історико-краєзнавчий музей, який тепер називається "Городок-музей", або ж "G-Museum".

Нові приміщення для музеїв з'являються нечасто, і кожен такий випадок – новина. В глибинці ж і поготів. Тим більше, коли сама споруда музею та його облаштування виконані за найновішим словом світових музейних технологій: інтерактивні екрани та монітори, аудіо й відеосистеми та інші новинки.

Городоцький краєзнавчий музей створили 6 червня 1969 року. Від початку це була просто невеличка збірка старожитностей та предметів народного побуту, яка заледве нараховувала кілька сотень експонатів.

Як і більшість тодішніх провінційних та сільських музеїв, створювали його місцеві краєзнавці на ентузіазмі та у вільний від основної роботи час. Під музей виділили дві кімнати в місцевому будинку культури.

У 1971 році колекція-виставка здобула статус "Народного музею". Втім, як і раніше, все трималося виключно не ентузіазмі й ніяк не оплачувалося. Попри це, фонди музею активно збільшувалися.

У 1993 році музей отримав власне приміщення. Першим директором та єдиним штатним співробітником став краєзнавець Іван Лаха. Значну роботу з художнього оформлення музею виконав місцевий художник Леон Радюк, а частину експозиції, присвячену природі та геології краю, підготував природознавець, ботанік та еколог Олександр Кльоц.

3 грудня 2002 року музей здобув статус державного закладу.

У 2018 році було завершено роботи зі зведення споруди нового музею – для цього довелося знести в нуль майже все, залишивши від старого лише приблизно 5%. Після того велися внутрішні роботи та розроблялися підходи до експозиції. Для останнього залучили відому на всю Україну Майстерню музейних проєктів Олександра Антонця.

Наразі оновлений Городок-музей займає приміщення загальною площею в 1,300 кв. м, де виставлено понад тисячу експонатів (а ще кілька тисяч одиниць зберігаються в фондах).

"Цей унікальний музей для нашого міста – не тільки привід для гордості, а й велика відповідальність, – каже міська голова Городка Неоніла Андрійчук. – Подібні заклади в Україні рідко бувають хоча б просто самоокупними. Але ми прекрасно розуміємо, що не все вимірюється грошима, і є речі, на яких не варто економити. Народ без минулого не має майбутнього. До того ж структура музею дозволяє йому стати одним із головних центрів культурного, освітнього й наукового життя не тільки міста, а й області. У громаді також планується активно розвивати туризм – на Городоччині є що показати й на що подивитися. Музею тут відводиться не остання роль. Тож витрати на його утримання повернуться якщо не прямо, то опосередковано".

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.