Садибу Терещенка ХІХ століття у центрі Києва перебудують на офісний центр

Департамент охорони культурної спадщини КМДА погодив перетворення історичної пам'ятки на офісний центр

Про це повідомляє видання "Хмарочос" з посиланням на ексдепутатку Київради, громадську діячку та правозахисницю Олену Терещенко. Її чоловік – Мішель Терещенко – нащадок власника старовинної садиби.

"Чиновники, у яких піднялася рука погодити всупереч вимогам чинного законодавства про охорону культурної спадщини ганебний проект знищення Садиби Терещенків гірші за більшовиків.

Останні у нашої родини лише відібрали все майно та примусили рятувати життя у вигнанні. А ці – хочуть знищити історичну пам'ять про родину та про всі її добрі справи, зруйнував єдиний будинок, який повністю вцілів й вберіг всі свої елементи після численних війн та революцій!", – написала Олена.

 
автор фото - Валерій Гурін

Проєкт передбачає надбудову та перебудову чинних будинків садиби під офісний центр, в результаті якої будівля втратить свою автентичність.

За її словами, нині є два варіанти: або прокуратура повертає садибу Терещенків до комунальної власності, або її недобросовісний власник ПАТ "Центрелеватормлинбуд" (який фактично вкрав пам'ятку у територіальної громади і 14 років намагався її знищити) позбавляє киян перлини архітектури у самому центрі міста.

Підготовче судове засідання у справі повернення Садиби Терещенків до комунальної власності відбудеться 26 липня 2021 року на 14.00.

Особняк в стилі неоготика, за адресою бульвар Тараса Шевченка, 34/11, побудували в 1874 – 1875 роках за проєктом київського архітектора Андрія-Фердінанда Краусса.

У 1917-1919 рр. родина Терещенків віддала під приміщення для органів влади УНР та Української Держави. Саме тут була створена Директорія УНР.

Пам'ятка архітектури взята на облік рішенням Київради в 1986 році. У 1998 році взято на облік також флігель як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.

У 2007 році садибу, площа якої становить понад 1000 квадратних метрів, передали приватному товариству – ПАТ "Центрелеватормлинбуд" – за інвестиційним договором, з умовою провести реставрацію пам'ятки. Проте майже 15 років будівля знаходиться у занедбаному стані, що може призвести до її фактичного знищення.

У червні цього року прокуратура звернулась до суду з вимогою повернути будівлю у комунальну власність.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.