Спецпроект

Музеї Боснії і Герцеговини в небезпеці

Музеї та художні галереї всього світу беруть участь у інформаційно-просвітницькій кампанії на захист музеїв Боснії і Герцеговини, кульмінацією якої стане 4 березня - День солідарності музеїв.

Про це пише "Музейний простір".

Кампанія повинна привернути увагу громадськості до тяжкого становища музеїв в Боснії і Герцеговині.

У жовтні минулого року через недостатнє фінансування і відсутність підтримки держави в столиці цієї країни Сараєво закрився заснований 124 роки тому Національний (Земальський) музей.

Та ж доля чекає ще шість боснійських культурних інституцій, в тому числі Національну художню галерею і Національну і університетську бібліотеки. Під загрозою опиниться безліч цінних предметів мистецтва та об'єктів культурної спадщини.

Міжнародна платформа Cultureshutdown, яка об`єднує  учених і художників з різних країн, закликає музеї всього світу продемонструвати солідарність з музеями Боснії і Герцеговини.

Для долучення до кампанії 1 березня співробітникам музеїв, які вирішили приєднатися до акції, потрібно заклеїти навхрест жовтою стрічкою один або кілька своїх експонатів, зробити знімок і відіслати його ініціатору кампанії, уродженці Сараєво Азре Акшам (завантаження фото можна здійснити тут), яка викладає образотворче мистецтво в Массачусетському технологічному інституті (подробиці на сайті www.cultureshutdown.net).

У День солідарності музеїв, 4 березня, фотографії будуть опубліковані на сайті платформи Cultureshutdown. Організатори кампанії також пропонують її учасникам розмістити знімки "перекреслених" експонатів на своїх сайтах.

Кампанію вже підтримав Міжнародний комітет Міжнародної ради музеїв по музеях і зібраннях сучасного мистецтва, а також понад 40 музеїв, галерей і університетів Боснії і Герцеговини, Австрії, Німеччини, США, Великобританії, Хорватії, Македонії, Нідерландів, Польщі, Данії, Швейцарії, Італії, Румунії, Португалії, Іспанії, Угорщини, Словенії, Австралії, Катару, Фінляндії, Сінгапуру, Швеції та Болгарії. Російську Федерацію представляє в цьому списку Державний центральний музей сучасної історії Росії (Москва).

У переліку поки що немає України.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.