На Тернопільщині викопали архів ОУН: його рятують дослідники

Днями на Тернопільщині пошуковці відкопали бідон з унікальними документами українського підпілля. Наразі знахідку рятують, щоб потім оцифрувати й оприлюднити онлайн на Електронному архіві Українського визвольного руху

Час від часу в Україні знаходять закопані сім десятиліть тому документи структур визвольного руху — УПА та ОУН. Таким чином повстанці намагалися зберегти для наступних поколінь історію боротьби за незалежність. Документи консервували переважно в алюмінієвих молочних бідонах або металевих скриньках.

 

Цього разу, 4 липня, у бідоні знайшли низку теренових звітів підпілля Організації українських націоналістів, а також протоколи допитів та іншу ділову документацію 1945-1949 років.

Дослідники запевняють: новий архів ОУН належить рівню не нижче надрайону. Фахівці помітили чимало документів референтури Служби безпеки ОУН, яка займалася оперативною роботою, координувала інформаторів та організовувала захист підпільних ланок від ворожих впливів.

"Архів зберігся досить добре, однак багато документів потребують реставрації. Певні, 70-80% знайденого можна врятувати, що ми зараз і робимо у нашій лабораторії", — говорить історик, член Центру досліджень визвольного руху, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.