Зеленський і Хржановський поговорили про Бабин Яр на Форумі "Україна 30"

Скандальний режисер із РФ, який займається в Україні Меморіалом «Бабин Яр», виступив одразу після президента.

Сьогодні участь у Всеукраїнському форумі "Україна 30. Гуманітарна політика" взяв глава держави Володимир Зеленський та скандальний російський режисер, худкерівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Ілля Хржановський, повідомляє Главком.

 

Перший день присвячений обговоренню трагедії в Бабиному Яру та Голодомору. Також завтра обговорюватиметься тема національних громад України.

Як пише Укрінформ, Президент Володимир Зеленський сподівається, що заходи до 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру в Києві пройдуть на високому рівні за участю багатьох іноземних гостей.

"Розіслані запрошення й очікуємо багато гостей, багато іноземних гостей на заходи із вшанування 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру", - сказав Зеленський і підкреслив, що для нього є вкрай важливим гідне, на високому рівні вшанування пам'яті жертв цієї трагедії.

Пізніше в інтерв'ю низці телеканалів Зеленський поінформував, що загалом комплекс будуватиметься "багато-багато років", але щороку він розвиватиметься і люди відкриватимуть для себе ті чи інші моменти трагедії.

"Ми будемо будувати один із найкращих меморіалів, один із найбільших музеїв у світі, присвячених цій трагедії", - пообіцяв глава держави, зазначивши, що першу чергу планується відкрити восени.

Зеленський наголосив, що наш обов'язок – зробити Бабин Яр зробити місцем пам'яті, а не місцем забуття.

 

Водночас художній керівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Ілля Хржановський повідомив, що Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", який будується у Києві, стане найбільшим музейним комплексом у Європі.

"Зараз ви бачите структуру Бабиного Яру, яку ми хочемо з'єднати за допомогою таких підвісних мостів, які б з'єднали й сам Бабин Яр, а також ті музеї, які ми пропонуємо збудувати. Ми пропонуємо збудувати цілий ряд музеїв.

Це буде найбільший музейний комплекс в Європі, близько 40 тисяч метрів. У ньому буде, звичайно, і музей трагедії Бабиного Яру, і музей пам'яті жертв та інші... Цю систему музейного ансамблю буде видно навіть з космосу", - сказав Хржановський.

Українці висловили рішучий протест у зв'язку з тим, що скандальний Хржановський та російські олігархи транслюють історичну політику в Україні.

"Сьогоднішній форум "Україна 30. Гуманітарна політика" з підзаголовком "Бабин Яр. Голодомор. Національні спільноти України" відкриває президент Зеленський та Хржановський. Скандальний російський режисер виступає одразу після президента.

Офіс президента підмахує меморіальному центру всі їх "хотєлки" і проджекти, абсолютно не зважаючи на позицію багатьох стейкхолдерів, науковців та релігійних діячів. Такий стан справ – це про що завгодно, але не про українську гуманітарну політику", – написав громадський активіст, працівник Українського інституту нацпам'яті Роман Кулик.

Колишня народна депутатка, ексзаступниця міністра культури Ірина Подоляк назвала участь Хржановського в такому заході "великою помилкою".

"Радник Путіна Сурков придумав у другій половині 2000-х "управляємий националізм". Тоді ФСБ взяла під крило усі неонацистські угруповання по всій території Росії і не тільки. Ви маєте пам'ятати сплекск тої різні усіх "інших", яка тоді почалась за поребриком і не закінчилась донині.

Кремль інфільтрує своїх "управляємих националістов", а де-факто неонацистів і в інші країни, серед яких Україна далеко не виключення... Сьогодні Хржановський, як художній керівник Меморіалу "Бабин Яр", виступає разом із президентом моєї країни на відкритті конференції про Голокост, Голодомор і національні спільноти України…

Велика помилка! Доленосна! Путін тихо усміхається", – написала Подоляк.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.