Побудова меморіалу Небесній Сотні: престур до лип, закуплених для проєкту

1 липня Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності провів престур до розсадника, де утримують 100 лип, придбаних для Меморіалу в Києві.

Про це йдеться на сайті Музею.

 

Час цвітіння цих лип – нагода нагадати про проблеми зі спорудженням меморіалу та про складну ситуацію, у якій опинився Музей, маючи одночасно обов'язок збудувати Меморіал до листопада 2021 року та заборону вчиняти будь-які дії на території, відведеній під Меморіал.

Голландські липи розквітли на Київщині вже вдруге. Проте це мало б відбуватись на Меморіалі Героїв Небесної Сотні в центрі Києва. Ці дерева – захищена авторським правом частина архітектурного проєкту, обраного за результатами відкритого міжнародного конкурсу, рішення щодо якого приймав уряд України з урахуванням вимог суспільства та результатів громадських обговорень.

Проте втілення Меморіалу заблоковано на невизначений термін. На територію алеї Героїв Небесної Сотні накладено арешт із забороною вчиняти будь-які дії, що змінюють рельєф місцевості – для можливості проведення слідчих дій у справах Майдану.

Термін арешту визначено "до моменту прийняття кінцевих судових рішень у кримінальних провадженнях", що, зважаючи на динаміку у слідствах і судах, може означати десятиліття.

Роз'яснити ситуацію журналістам команда Музею вирішила на місці, де зберігають і доглядають закуплені для Меморіалу рослини – в розсаднику на Київщині.

 


Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності:

Ще восени 2018 року Музей пройшов усі необхідні процедури і був готовий споруджувати меморіал. Проте з'явилась інформація від слідчих прокурорів, що на земельній ділянці, відведеній під будівництво, ще необхідно провести слідчі дії. А до того ми спільно з Управлінням спецрозслідувань ГПУ на брифінгу заявили про координацію наших дій у розслідуванні справ Майдану та спорудженні меморіалу.

На завершення слідчих експериментів на цій території ГПУ відводила до 3 місяців часу. Потім строки постійно відтягувалися. Провівши тим часом усі тендерні процедури щодо визначення генпідрядника з проєктування і підписавши угоду із затвердженим графіком робіт, Музей виконав усі можливі на той час зобов'язання, покладені на нього як замовника проєктування і будівництва меморіалу.

Аж раптом виявилося, що ділянка заарештована. У листопаді 2018-го Уряд доручив різним інстанціям, включно з ГПУ, інформувати про закінчення слідчих дій, зняття арешту та підготовку до будівництва. У грудні ГПУ повідомила Музей про завершення слідчих експериментів у нижній частині алеї.

Відповідно до розпорядження Кабміну, Музей перерахував Генпідряднику аванс на закупівлю матеріалів, щоб у лютому 2019 року відкрити на алеї Героїв Небесної Сотні першу чергу – гранітну стелу, а до річниці початку Революції Гідності – весь меморіал.

Примітно, що в листуванні з нами Генпрокуратура дякувала за сприяння у проведенні слідчих дій, адже наш генпідрядник власним коштом будував макети транспортних засобів і барикад задля відтворення місцевості.

 

У тій синергії ми сподівалися незабаром розпочати будівництво. У січні 2019-го зареєстрували в Державній архітектурній будівельній інспекції повідомлення про початок підготовчих робіт та відкрили картку на тимчасове порушення благоустрою.

У лютому Печерський районний суд зняв арешт із ділянок. У цей час генпідрядник здійснював підготовчі роботи та закуповував матеріали, зокрема граніт для пам'ятних стел і липи для алеї.

У травні 2019-го ми оголосили на брифінгу з Міністром культури, що ведемо підготовчі роботи. Й одразу отримали від керівника Управління спецрозслідувань ГПУ листа про нові терміни проведення слідчих експериментів вже до червня, а згодом – до кінця року.

А у червні 2019 року ухвалою Апеляційного суду Києва накладено арешт на земельні ділянки під меморіал "на невизначений термін" і з забороною вчиняти там будь-які дії. Це заблокувало будівництво меморіалу, зробивши заручниками і музей, і генпідрядника, і громадськість країни.

Ми два роки зверталися до керівництва Кабміну, різних міністерств і відомств, до держказначейства і навіть до Президента України з проханням вирішити ситуацію, яка понад компетенцією Музею. Оскільки Музей не вповноважений вирішувати, будувати чи не будувати, не може впливати на завершення слідства і звершення правосуддя у справах Майдану. Можемо лише сприяти цьому, і зі свого боку зробили все необхідне.

Насторожує, що криза, яка виникла не з вини музею, стала приводом для інформаційних атак і політичних маніпуляцій з боку антиукраїнських сил. Правоохоронці прийшли до нас із обшуками, обґрунтувавши це начебто розкраданням коштів.

На сьогодні жодних обвинувачень нам не висунуто, тривають економічні експертизи. Ми зацікавлені в об'єктивному і швидкому розслідуванні в межах цього кримінального провадження, адже ця ситуація нас обурює – ми діяли винятково у межах закону, всі закуплені генпідрядником матеріали – наявні та дбайливо зберігаються.

На одну з таких локацій ми сьогодні і запросили журналістів, сподіваючись, що ця ситуація набуде ширшого розголосу та швидкого врегулювання.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.