Побудова меморіалу Небесній Сотні: престур до лип, закуплених для проєкту

1 липня Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності провів престур до розсадника, де утримують 100 лип, придбаних для Меморіалу в Києві.

Про це йдеться на сайті Музею.

 

Час цвітіння цих лип – нагода нагадати про проблеми зі спорудженням меморіалу та про складну ситуацію, у якій опинився Музей, маючи одночасно обов'язок збудувати Меморіал до листопада 2021 року та заборону вчиняти будь-які дії на території, відведеній під Меморіал.

Голландські липи розквітли на Київщині вже вдруге. Проте це мало б відбуватись на Меморіалі Героїв Небесної Сотні в центрі Києва. Ці дерева – захищена авторським правом частина архітектурного проєкту, обраного за результатами відкритого міжнародного конкурсу, рішення щодо якого приймав уряд України з урахуванням вимог суспільства та результатів громадських обговорень.

Проте втілення Меморіалу заблоковано на невизначений термін. На територію алеї Героїв Небесної Сотні накладено арешт із забороною вчиняти будь-які дії, що змінюють рельєф місцевості – для можливості проведення слідчих дій у справах Майдану.

Термін арешту визначено "до моменту прийняття кінцевих судових рішень у кримінальних провадженнях", що, зважаючи на динаміку у слідствах і судах, може означати десятиліття.

Роз'яснити ситуацію журналістам команда Музею вирішила на місці, де зберігають і доглядають закуплені для Меморіалу рослини – в розсаднику на Київщині.

 


Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності:

Ще восени 2018 року Музей пройшов усі необхідні процедури і був готовий споруджувати меморіал. Проте з'явилась інформація від слідчих прокурорів, що на земельній ділянці, відведеній під будівництво, ще необхідно провести слідчі дії. А до того ми спільно з Управлінням спецрозслідувань ГПУ на брифінгу заявили про координацію наших дій у розслідуванні справ Майдану та спорудженні меморіалу.

На завершення слідчих експериментів на цій території ГПУ відводила до 3 місяців часу. Потім строки постійно відтягувалися. Провівши тим часом усі тендерні процедури щодо визначення генпідрядника з проєктування і підписавши угоду із затвердженим графіком робіт, Музей виконав усі можливі на той час зобов'язання, покладені на нього як замовника проєктування і будівництва меморіалу.

Аж раптом виявилося, що ділянка заарештована. У листопаді 2018-го Уряд доручив різним інстанціям, включно з ГПУ, інформувати про закінчення слідчих дій, зняття арешту та підготовку до будівництва. У грудні ГПУ повідомила Музей про завершення слідчих експериментів у нижній частині алеї.

Відповідно до розпорядження Кабміну, Музей перерахував Генпідряднику аванс на закупівлю матеріалів, щоб у лютому 2019 року відкрити на алеї Героїв Небесної Сотні першу чергу – гранітну стелу, а до річниці початку Революції Гідності – весь меморіал.

Примітно, що в листуванні з нами Генпрокуратура дякувала за сприяння у проведенні слідчих дій, адже наш генпідрядник власним коштом будував макети транспортних засобів і барикад задля відтворення місцевості.

 

У тій синергії ми сподівалися незабаром розпочати будівництво. У січні 2019-го зареєстрували в Державній архітектурній будівельній інспекції повідомлення про початок підготовчих робіт та відкрили картку на тимчасове порушення благоустрою.

У лютому Печерський районний суд зняв арешт із ділянок. У цей час генпідрядник здійснював підготовчі роботи та закуповував матеріали, зокрема граніт для пам'ятних стел і липи для алеї.

У травні 2019-го ми оголосили на брифінгу з Міністром культури, що ведемо підготовчі роботи. Й одразу отримали від керівника Управління спецрозслідувань ГПУ листа про нові терміни проведення слідчих експериментів вже до червня, а згодом – до кінця року.

А у червні 2019 року ухвалою Апеляційного суду Києва накладено арешт на земельні ділянки під меморіал "на невизначений термін" і з забороною вчиняти там будь-які дії. Це заблокувало будівництво меморіалу, зробивши заручниками і музей, і генпідрядника, і громадськість країни.

Ми два роки зверталися до керівництва Кабміну, різних міністерств і відомств, до держказначейства і навіть до Президента України з проханням вирішити ситуацію, яка понад компетенцією Музею. Оскільки Музей не вповноважений вирішувати, будувати чи не будувати, не може впливати на завершення слідства і звершення правосуддя у справах Майдану. Можемо лише сприяти цьому, і зі свого боку зробили все необхідне.

Насторожує, що криза, яка виникла не з вини музею, стала приводом для інформаційних атак і політичних маніпуляцій з боку антиукраїнських сил. Правоохоронці прийшли до нас із обшуками, обґрунтувавши це начебто розкраданням коштів.

На сьогодні жодних обвинувачень нам не висунуто, тривають економічні експертизи. Ми зацікавлені в об'єктивному і швидкому розслідуванні в межах цього кримінального провадження, адже ця ситуація нас обурює – ми діяли винятково у межах закону, всі закуплені генпідрядником матеріали – наявні та дбайливо зберігаються.

На одну з таких локацій ми сьогодні і запросили журналістів, сподіваючись, що ця ситуація набуде ширшого розголосу та швидкого врегулювання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.