Меморіал Голокосту «Бабин Яр» оцифрував понад 1 200 000 документів

Документи стосуються періоду окупації Києва 1941–1943 років, трагедії Бабиного Яру, переселення євреїв у довоєнний час

Понад 1 200 000 документів оцифрували дослідники проєкту "Імена" Меморіалу Голокосту "Бабин Яр". Документи стосуються періоду окупації Києва 1941–1943 років, трагедії Бабиного Яру, переселення євреїв у довоєнний час. Це актові книги РАЦСів, довідкові картотеки, фонди районних управ, дипломатичні документи, листи й фото учасників історичних подій. Дані постійно оновлюються.

 

Ці матеріали дозволяють отримати максимально повну інформацію про загиблих у Бабиному Яру, їхніх родичів, персоналізувати історії цих людей, а також розкрити раніше не відомі факти. Відтепер в онлайн-доступі є документи, які багато років були засекречені.

В онлайн-архіві вже доступні документи з чотирьох установ Києва (Державного архіву міста Києва, Державного архіву Київської області, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного архіву громадських об'єднань України), а також Державного архіву Івано-Франківської області. Незабаром на сайті також будуть оприлюднені матеріали з Галузевого державного архіву СБУ.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.