Співав «Ще не вмерла України» — засуджений до розстрілу: у мережі виклали документи зі справи журналіста Євгена Касяненка

На Електронному архіві українського визвольного руху опублікували документи зі справи авіаконструктора, журналіста та письменника-перекладача Євгена Касяненка, якого НКВД розстріляли за вигаданим звинуваченням

Колекцію з 50-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху. 

 

До збірки увійшли:

  • анкета арештованого;

  • ордер на проведення обшуку та арешт Євгена Касяненка, протоколи обшуку;

  • протоколи допитів Касяненка, свідків та  протоколи очної ставки;

  • протокол допиту племінниці журналіста, її свідчення про "злочинну" діяльність дядька;

  • пояснення Євгена Касяненка щодо звинувачення його у шпигунстві;

  • каяття обвинуваченого щодо нібито вчинених злочинів;

  • вирок Військової Колегії Верховного Суду СССР про розстріл Євгена Касяненка;

  • заключення Військової колегії від 1959 року про припинення справи за відсутністю складу злочину, тощо.

У 1937 році радянські спецслужби звинуватили авіаконструктора, журналіста та перекладача Євгена Касяненка у тому, що він належав до контрреволюційної терористичної організації і навіть більше — був її керівником. 

Чекісти збирали пазл із показань інших допитуваних щодо постаті Касяненка. 

Показовим є той факт, що формулювання у декількох протоколах допитів є ідентичними: так, Григорій Епік та Григорій Заїка, яких допитували в один день, показали абсолютно однаково.

На допиті письменник Михайло Биковець ніби-то розповідав чекістам: перекладач Касяненко не тільки перекладає німецьких письменників, а й тенденційно возвеличує Гітлера. Літератор Андрій Хмельницький, за версією слідчих, говорив, що у розмові з Євгеном Касяненком, останній поділився своїми думками про пригнічення всього національного та свідомого в Україні.

Племінниця Євгена Касяненка розповіла чекістам про "вечірку", що відбулася у помешканні дядька у будинку "Слово". Того вечора Касяненко, нібито, закликав боротися з радянською владою, обіцяв видати присутнім 10 револьверів для вбивства Сталіна та Постишева. Згадала родичка й іншу вечірку, де її дядько співав "Ще не вмерла України".

Менше, ніж за місяць після арешту Євген Касяненко "зізнається" у скоєному проти радянської влади: "Я вчинив, як двічі боягуз і двурушник та заслуговую суворого покарання. Та я прошу повірити мені, що я щиро каюся перед радянською владою та докладу всі свої сили, щоб знову заслужити її довіру, якщо вона пощадить мені жити".

Однак тієї ж осені Касяненко намагатиметься дати інші свідчення: "Я повторюю, що ніякої антирадянської роботи я не проводив і учасником націоналістичної організації ніколи не був". В обвинувальному висновку записали, що Касяненко своєї провини не визнав.

У переддень нового 1938-го року НКВД розстріляли Євгена Касяненко. У 1959 році справу Євгена Касяненка припинять за відсутністю складу злочину.

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".