Україна та Угорщина домовились про вшанування в обох країнах пам’яті загиблих співвітчизників

В Будапешті буде встановлено пам’ятний хрест загиблим за Україну, а на Закарпатті розширять угорське військове кладовище

Міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба та Угорщини Петер Сійярто домовилися про вшанування в обох країнах пам'яті загиблих співвітчизників.
 

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на спільній з угорським колегою Петером Сійярто пресконференції у Києві.

"Ми домовилися, що в Будапешті буде встановлено пам'ятний хрест загиблим за Україну. Україна у свою чергу надасть дозвіл на виділення додаткової ділянки для розміщення угорського військового кладовища у Підполоззі Закарпатської області", - сказав Кулеба.

Він додав, що це дуже важливий гуманітарний жест обох сторін.

"Переговори з цього питання тривали дуже довго, і я радий, що сьогодні нам з Петером (Сійярто) вдалося поставити в них крапку в інтересах насамперед наших суспільств і вшанування пам'яті наших співвітчизників", - зазначив глава української дипломатії.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.