Черговий акт вандалізму на Алеї Героїв Небесної Сотні в Києві

Близько 2-ї ночі невідомий демонстративно знищив висаджені у квітниках чорнобривці.

Про це повідомив Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло у Фейсбук.

 

"Патрульна поліція зупинила зловмисника. Національний музей Революції Гідності звернувся до керівництва Нацполіції в місті Києві та МВС щодо негайного розслідування цієї наруги і покарання винного.

 

 

Вже вкотре вимагаємо встановлення посту цілодобового чергування Національної поліції на Алеї Героїв Небесної Сотні та належного реагування правоохоронців на такі, вже системні, вияви атак на пам'ять про українських героїв, а відтак і на історичну пам'ять України" - написав Пошивайло.

Київ, люди і війна. Історія, що народжується на наших очах

Нинішня російсько-українська війна далека до завершення, а вже з'являється її історіографія. Книга журналіста Сергія Руденка "Бій за Київ" – це публіцистична хроніка певного закінченого, будемо сподіватися, етапу цієї великої війни.

Від Русі й дотепер: українське коріння вєлікой русской культури

Досліджуючи достатньо довго та системно явище, яке росіяни називають "русским искусством", можна виявити вражаючу закономірність. Дивовижно, але усі найвидатніші митці, які радикально змінювали мистецтво російської імперії, були українцями.

Акція «Вісла» була злочином проти людяності

Інститут національної пам'яті Польщі припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції «Вісла». Мовляв, слідство не знайшло підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином. Рішення ІНП викликало резонанс у Польщі. Публікуємо відкритий лист до Маршалків Сейму та Сенату Республіки Польща, який підписали десятки відомих і важливих для польської культури та науки осіб.

Вижили завдяки маленькому татовому пайку: історія українки, яка дитиною пережила Голодомор 1932-1933 років (ФОТО)

“Жінка накинулася на неї, вирвала хліб і втекла. Вона не розуміла, як далі бути, що їсти до наступного пайка”, — згадує розповіді Варвари Сердюк її онук. Разом із родиною його бабуся вижила в Голодомор 1932-1933 років. Вона була ще дитиною, але ті жахливі часи добре запам’ятала.