Музей, костел і палац: Львівщина пропонує об’єкти до «Великої реставрації»

Львівщина запропонувала чотири об’єкти до другого відбору проєктів президентської програми «Велика реставрація». Це пам’ятки, які перебувають у комунальній власності.

Про це 26 липня повідомили в Департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

 

Зазначається, що серед запропонованих об'єктів: реставрація експозиційних залів музею історії релігії на пл. Музейній у Львові; ремонтно-реставраційні роботи пам'ятки архітектури національного значення – колишнього костелу Магдалини на вул. С. Бандери у Львові; ремонтно-реставраційні роботи сходової клітки пам'ятки архітектури XX ст. будинку страхового товариства "Дністер" на вул. Руській у Львові (Перша міська поліклініка) та ремонтно-реставраційні роботи фасадів пам'ятки архітектури місцевого значення – Палацу (музей "Дрогобиччина") на вул. Т. Шевченка у Дрогобичі.

За словами директорки департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олени Василько, Міністерство культури та інформаційної політики, внісши відповідні зміни до бюджету, матиме можливість фінансувати об'єкти комунальної форми власності в межах президентської програми "Велика Реставрація".

"Думаю, від області їх (об'єкти) відберуть не багато, максимум два. Але й це є важливо, що держава нарешті за багато років готова фінансувати реставрацію спадщини, навіть тієї, яка є в комунальній власності", - підкреслила Василько.

В ОДА нагадали, що Львівщина наразі має отримати третину коштів програми "Велика реставрація", які передбачено для фінансування на цей рік. У 2021 році планують відновлення 22 пам'яток культурної спадщини в Україні на суму 399 млн грн. З них 4 об'єкти – на суму 132,5 млн грн (понад 33%) від загальних коштів програми має отримати Львівська область. Фінансування передбачено для Олеського, Жовківського, Підгорецького замків та реставрації театру імені Марії Заньковецької у Львові.


Як повідомлялося, програма "Велика реставрація" розрахована на 2021-2023 роки та має на меті перетворити об'єкти матеріальної культурної спадщини на один з основних ресурсів розвитку України, зробити їх туристичними магнітами.

Реалізацію та координацію програми "Велика реставрація" здійснює Міністерство культури та інформаційної політики України.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.