Музей, костел і палац: Львівщина пропонує об’єкти до «Великої реставрації»

Львівщина запропонувала чотири об’єкти до другого відбору проєктів президентської програми «Велика реставрація». Це пам’ятки, які перебувають у комунальній власності.

Про це 26 липня повідомили в Департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

 

Зазначається, що серед запропонованих об'єктів: реставрація експозиційних залів музею історії релігії на пл. Музейній у Львові; ремонтно-реставраційні роботи пам'ятки архітектури національного значення – колишнього костелу Магдалини на вул. С. Бандери у Львові; ремонтно-реставраційні роботи сходової клітки пам'ятки архітектури XX ст. будинку страхового товариства "Дністер" на вул. Руській у Львові (Перша міська поліклініка) та ремонтно-реставраційні роботи фасадів пам'ятки архітектури місцевого значення – Палацу (музей "Дрогобиччина") на вул. Т. Шевченка у Дрогобичі.

За словами директорки департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олени Василько, Міністерство культури та інформаційної політики, внісши відповідні зміни до бюджету, матиме можливість фінансувати об'єкти комунальної форми власності в межах президентської програми "Велика Реставрація".

"Думаю, від області їх (об'єкти) відберуть не багато, максимум два. Але й це є важливо, що держава нарешті за багато років готова фінансувати реставрацію спадщини, навіть тієї, яка є в комунальній власності", - підкреслила Василько.

В ОДА нагадали, що Львівщина наразі має отримати третину коштів програми "Велика реставрація", які передбачено для фінансування на цей рік. У 2021 році планують відновлення 22 пам'яток культурної спадщини в Україні на суму 399 млн грн. З них 4 об'єкти – на суму 132,5 млн грн (понад 33%) від загальних коштів програми має отримати Львівська область. Фінансування передбачено для Олеського, Жовківського, Підгорецького замків та реставрації театру імені Марії Заньковецької у Львові.


Як повідомлялося, програма "Велика реставрація" розрахована на 2021-2023 роки та має на меті перетворити об'єкти матеріальної культурної спадщини на один з основних ресурсів розвитку України, зробити їх туристичними магнітами.

Реалізацію та координацію програми "Велика реставрація" здійснює Міністерство культури та інформаційної політики України.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.