На Хортиці знайшли символічну могилу вождя з горщиком без праху. ФОТО

У Запоріжжі на Хортиці на території археологічного комплексу «Генералка 2» дослідники знайшли кенотаф – символічну могилу вождя без праху небіжчика.

Про це повідомляє Запорізька міська рада.

 
ФОТО: Запорізька міська рада

Зазначається, що подібні поховання влаштовували, якщо людина помирала на чужині чи зникала безвісти. На думку істориків, кенотаф належав одному з вождів. У похованні археологи виявили спеціальний горщик, який був частиною ритуальних обрядів. Його виготовленням та оздобленням займались виключно жінки.

 
ФОТО: Запорізька міська рада

Горщик датується 1500 р. до Р.Х. і належить до періоду бабинської культури або культури багатопружкової кераміки. Починаючи з 2000 року, це вже четверта знахідка у балці Генералка.

"Генералка 2" - це унікальний археологічний комплекс, датований кінцем IV - першою половиною III тис. до Р.Х. Його ще називають "українським Стоунхенджем". У бронзову епоху тут оселились перші представники ямної культурно-історичної спільності.

 
ФОТО: Запорізька міська рада

Аналіз системи ровів палісаду встановив, що поселення можна віднести до загальноєвропейських пам'яток. Відповідні аналоги можемо побачити в Німеччині, Італії, Іспанії та низці інших західноєвропейських країн.

Регулярні розкопки на території комплексу почались у 2000 році. Кожного літа команда Національного заповідника "Хортиця" разом із суспільною організацією "Нова археологічна школа" на чолі з Олегом Тубольцевим досліджують це місце. За двадцять років було відшукано багато унікальних знахідок, що представляють культурну й історичну цінність.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.