Спецпроект

Зібрано імена більш ніж третини розстріляних у Бабиному Яру

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» зібрав імена більш ніж третини загиблих у Бабиному Яру в роки нацистської окупації.

Дослідники проєкту "Імена" уклали найповніший на сьогодні список жертв Бабиного Яру. У ньому налічується 28 017 імен. Також вони доповнили інформацію про місце народження, проживання, роботу й умови загибелі частини жертв. Дослідження тривало майже 1,5 року та продовжується й досі.

 
Бабин Яр після масових розстрілів восени 1941 року 
Джерело: Archives of the Hamburg Institute for Social Research/Johannes Hähle

Крім того, уперше встановили етнічну та соціальну приналежність частини загиблих. Серед 28 тисяч уже відомих жертв 24 913 були євреями, 1003 – українцями, 407 – росіянами, 27 – білорусами, 22 – поляками, 9 – вірменами, 7 – німцями, 6 – татарами, 4 – ромами, 9 – представниками інших етносів. У 1610 осіб національність не була вказана в документах.

Також з'ясували, що 894 особи були підпільниками (без зазначення національності та партійності), 902 – комуністами, і 127 – комсомольцями (без зазначення національності), 90 – українськими націоналістами або їхніми прихильниками, членами їхніх сімей. 35 були пацієнтами та лікарями Павлівської психіатричної лікарні, ще 6 – пацієнтами без зазначення конкретної лікарні. Інформація про партійну приналежність жертв визначалася лише за наявності відповідних даних.

Аби доповнити інформацію про жертв трагедії, дослідники проєкту "Імена" Меморіального центру вивчили більш ніж 85 тисяч згадок про життя цих людей. Зокрема, вчені проаналізували 36 тисяч записів ізраїльського національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) та Героїзму Яд Вашем і доповнили дані інформацією про 9700 раніше невідомих імен, отриманих від Яд Вашем у рамках співробітництва з обміну архівними даними.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.