Спецпроект

Зібрано імена більш ніж третини розстріляних у Бабиному Яру

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» зібрав імена більш ніж третини загиблих у Бабиному Яру в роки нацистської окупації.

Дослідники проєкту "Імена" уклали найповніший на сьогодні список жертв Бабиного Яру. У ньому налічується 28 017 імен. Також вони доповнили інформацію про місце народження, проживання, роботу й умови загибелі частини жертв. Дослідження тривало майже 1,5 року та продовжується й досі.

 
Бабин Яр після масових розстрілів восени 1941 року 
Джерело: Archives of the Hamburg Institute for Social Research/Johannes Hähle

Крім того, уперше встановили етнічну та соціальну приналежність частини загиблих. Серед 28 тисяч уже відомих жертв 24 913 були євреями, 1003 – українцями, 407 – росіянами, 27 – білорусами, 22 – поляками, 9 – вірменами, 7 – німцями, 6 – татарами, 4 – ромами, 9 – представниками інших етносів. У 1610 осіб національність не була вказана в документах.

Також з'ясували, що 894 особи були підпільниками (без зазначення національності та партійності), 902 – комуністами, і 127 – комсомольцями (без зазначення національності), 90 – українськими націоналістами або їхніми прихильниками, членами їхніх сімей. 35 були пацієнтами та лікарями Павлівської психіатричної лікарні, ще 6 – пацієнтами без зазначення конкретної лікарні. Інформація про партійну приналежність жертв визначалася лише за наявності відповідних даних.

Аби доповнити інформацію про жертв трагедії, дослідники проєкту "Імена" Меморіального центру вивчили більш ніж 85 тисяч згадок про життя цих людей. Зокрема, вчені проаналізували 36 тисяч записів ізраїльського національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) та Героїзму Яд Вашем і доповнили дані інформацією про 9700 раніше невідомих імен, отриманих від Яд Вашем у рамках співробітництва з обміну архівними даними.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.