У столиці демонтують пам’ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви

Через чисельні звернення громадян у Києві демонтують пам’ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви, який встановлено у сквері на вул. Маршала Якубовського

Через чисельні звернення громадян у Києві демонтують пам'ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви, який встановлено у сквері на вул. Маршала Якубовського. Таке рішення сьогодні підтримали 80 депутатів Київської міської ради.

 

Як зазначили в Київській міській раді, пам'ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви перебуває на балансі комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва.

"З метою забезпечення інтересів громади столиці виникла необхідність щодо демонтажу пам'ятного знаку. Адже в результаті тимчасової окупації державою‑агресором частини території̈ України та грубого порушення принципів і норм міжнародного права потрібно захищати інтереси держави у всіх сферах діяльності. Держава-агресор загрожує збереженню суверенітету України, всупереч мирним угодам. У результаті пам'ятні знаки на честь дружби втратили свій сенс і викликають значний суспільний резонанс", – наголосили в Київській міській раді.

Демонтований пам'ятний знак буде передано на зберігання Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації до моменту створення музею тоталітаризму у столиці.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.