У столиці демонтують пам’ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви

Через чисельні звернення громадян у Києві демонтують пам’ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви, який встановлено у сквері на вул. Маршала Якубовського

Через чисельні звернення громадян у Києві демонтують пам'ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви, який встановлено у сквері на вул. Маршала Якубовського. Таке рішення сьогодні підтримали 80 депутатів Київської міської ради.

 

Як зазначили в Київській міській раді, пам'ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви перебуває на балансі комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва.

"З метою забезпечення інтересів громади столиці виникла необхідність щодо демонтажу пам'ятного знаку. Адже в результаті тимчасової окупації державою‑агресором частини території̈ України та грубого порушення принципів і норм міжнародного права потрібно захищати інтереси держави у всіх сферах діяльності. Держава-агресор загрожує збереженню суверенітету України, всупереч мирним угодам. У результаті пам'ятні знаки на честь дружби втратили свій сенс і викликають значний суспільний резонанс", – наголосили в Київській міській раді.

Демонтований пам'ятний знак буде передано на зберігання Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації до моменту створення музею тоталітаризму у столиці.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.