На Харківщині створять Музей монументального мистецтва минулого

У Національному меморіальному комплексі "Висота маршала І.С. Конєва" створять парк монументального мистецтва, а основними експонатами стануть декомунізовані пам'ятники та скульптури

Деталі про створення музею розповіли у "Суспільне" із посиланням на заступника генерального директора з наукової роботи комплексу Віталія Яковлєва.

 

Наразі у меморіальному комплексі просто консолідують різні декомунізовані пам'ятники, які залишилися у регіоні, їх передають із різних громад області. Коли експонатів назбирається достатньо, аби відкрити експозицію, їх встановлюватимуть на території комплексу просто неба.

За словами Віталія Яковлєва, жодної політики у створенні такого музею немає, наразі ще навіть немає остаточної концепції того, у якому форматі функціонуватиме музей. Втім, основний посил є.

"Це просто пам'ятники минулого - і все", - пояснює заступник директора комплексу. Він розповідає, що завданням музею є саме консолідація суспільства, адже у всіх людей є різні думки та ставлення до таких пам'ятників.

У меморіальному комплексі сподіваються, що новий музей зможе стати майданчиком, який просто демонструватиме монументальну скульптуру минулого як таку. Про кошторис створення експозиції у меморіальному комплексі ще не йдеться - спочатку треба зібрати колекцію.

У музею вже є перший експонат, його надіслали із Нововодолазької громади - це величезний пам'ятник Леніну. Слідом за ним має прибути інший Ленін - вже бронзовий, його декомунізували в Ізюмі.

У меморіальному комплексі розповідають, що вони вже звернулися до усіх громад регіону, аби те з них, хто має декомунізовані пам'ятки скульптури, зверталися до музею та передавали їх для включення в експозицію.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.