На Харківщині створять Музей монументального мистецтва минулого

У Національному меморіальному комплексі "Висота маршала І.С. Конєва" створять парк монументального мистецтва, а основними експонатами стануть декомунізовані пам'ятники та скульптури

Деталі про створення музею розповіли у "Суспільне" із посиланням на заступника генерального директора з наукової роботи комплексу Віталія Яковлєва.

 

Наразі у меморіальному комплексі просто консолідують різні декомунізовані пам'ятники, які залишилися у регіоні, їх передають із різних громад області. Коли експонатів назбирається достатньо, аби відкрити експозицію, їх встановлюватимуть на території комплексу просто неба.

За словами Віталія Яковлєва, жодної політики у створенні такого музею немає, наразі ще навіть немає остаточної концепції того, у якому форматі функціонуватиме музей. Втім, основний посил є.

"Це просто пам'ятники минулого - і все", - пояснює заступник директора комплексу. Він розповідає, що завданням музею є саме консолідація суспільства, адже у всіх людей є різні думки та ставлення до таких пам'ятників.

У меморіальному комплексі сподіваються, що новий музей зможе стати майданчиком, який просто демонструватиме монументальну скульптуру минулого як таку. Про кошторис створення експозиції у меморіальному комплексі ще не йдеться - спочатку треба зібрати колекцію.

У музею вже є перший експонат, його надіслали із Нововодолазької громади - це величезний пам'ятник Леніну. Слідом за ним має прибути інший Ленін - вже бронзовий, його декомунізували в Ізюмі.

У меморіальному комплексі розповідають, що вони вже звернулися до усіх громад регіону, аби те з них, хто має декомунізовані пам'ятки скульптури, зверталися до музею та передавали їх для включення в експозицію.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.