Ткаченко закликає поліцію знайти винних у паплюженні виставки «Lend-lease. Зброя перемоги». ФОТО

Очільник МКІП звернувся до Нацполіції з проханням знайти тих, хто порізав та обмалював банери фотодокументальної виставки «Lend-lease. Зброя перемоги» на столичному Подолі.

Про це Олександр Ткаченко повідомив у Телеграмі.

 

"Не пройшло і двох місяців після того, як брав участь у відкритті виставки "Lend-lease. Зброя перемоги" на Подолі. А зараз читаю повідомлення (про це зокрема писав громадський активіст Олег Слабоспицький – ред.), що за цей час банери були 4 рази порізані та обмальовані.

Я розумію, що прихильники "руського миру", а точніше "руської війни" в Києві не сплять. Бо для них нагадування, що "Катюша" була на базі американського "Студебекера", а легендарна "полуторка" – копія "Форда", гірше смерті Сталіна. Російська пропаганда приховує, наскільки критичною була допомога союзників", - написав міністр.

 
фото: олег слабоспицький

Він наголосив, що обурений паплюженням пам'яті. "Звертаюся до Нацполіції. Знайдіть винних та притягніть їх до відповідальності", - закликав глава МКІП.

 
фото: олег слабоспицький

Ткаченко додав, що "наше завдання – постійно нагадувати правду про Другу світову. Саме для цього і була створена виставка "Lend-lease. Зброя перемоги".

 
фото: олег слабоспицький

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.