У Києві для постановки до Дня незалежності радянським побутом закрили інсталяції Майдану на Інститутській. ФОТО

У Києві на Алеї Героїв Небесної Сотні (частина вулиці Інститутської) до Дня Незалежності вирішили встановити декорації для святкової постановки посеред меморіалу загиблим учасникам Революції Гідності.

Про це повідомляє видання LB.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

Декорації затуляють портрети загиблих, повідомив у Facebook журналіст Богдан Кутєпов.

Серед предметів, які вже встановили, є імітація стін квартири та радянські автомати з водою.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

За словами кореспондента LB.ua, нині на місці перебувають правоохоронці, які хочуть перевірити дозвільні документи на встановлення елементів виставки. Також там перебуває депутат Київради Олександр Погребиський.

Монтувальники експозиції відмовили йому в наданні документів, однак, за словами поліції, ці документи існують, але їх мають привезти. Саме через наявність документів на встановлення і була подана заявка на подію і надано поліцію для охорони.

Працівники КП "Київблагоустрій" намагаються з'ясувати, чи є насправді дозвільні документи.

Директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло в коментарі журналістам повідомив, що на алеї монтують декорації до 30-річчя Незалежності.

"Про саму ідею нас усно інформували, ми радили звертатися до зацікавлених сторін і попередили організаторів щодо інформування Офісу генпрокурора, бо територія під арештом і є слідчі дії, а також звертатися до родин Небесної Сотні. Письмових деталей ми не отримували, про це дізнались уже на місці", – зазначив він.

Пошивайло додав, що музей звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики з проханням надати детальну інформацію про те, що нині відбувається на алеї.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

Депутатка Київради Аліна Михайлова написала в Facebook, що згідно з п. 2.2 Порядку проведення масових заходів у місті Києві, проведення масових заходів розважального характеру на Алеї Героїв Небесної Сотні та вулиці Трьохсвятительській в межах Стіни пам'яті загиблих Героїв забороняється.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.