У Києві для постановки до Дня незалежності радянським побутом закрили інсталяції Майдану на Інститутській. ФОТО

У Києві на Алеї Героїв Небесної Сотні (частина вулиці Інститутської) до Дня Незалежності вирішили встановити декорації для святкової постановки посеред меморіалу загиблим учасникам Революції Гідності.

Про це повідомляє видання LB.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

Декорації затуляють портрети загиблих, повідомив у Facebook журналіст Богдан Кутєпов.

Серед предметів, які вже встановили, є імітація стін квартири та радянські автомати з водою.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

За словами кореспондента LB.ua, нині на місці перебувають правоохоронці, які хочуть перевірити дозвільні документи на встановлення елементів виставки. Також там перебуває депутат Київради Олександр Погребиський.

Монтувальники експозиції відмовили йому в наданні документів, однак, за словами поліції, ці документи існують, але їх мають привезти. Саме через наявність документів на встановлення і була подана заявка на подію і надано поліцію для охорони.

Працівники КП "Київблагоустрій" намагаються з'ясувати, чи є насправді дозвільні документи.

Директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло в коментарі журналістам повідомив, що на алеї монтують декорації до 30-річчя Незалежності.

"Про саму ідею нас усно інформували, ми радили звертатися до зацікавлених сторін і попередили організаторів щодо інформування Офісу генпрокурора, бо територія під арештом і є слідчі дії, а також звертатися до родин Небесної Сотні. Письмових деталей ми не отримували, про це дізнались уже на місці", – зазначив він.

Пошивайло додав, що музей звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики з проханням надати детальну інформацію про те, що нині відбувається на алеї.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

Депутатка Київради Аліна Михайлова написала в Facebook, що згідно з п. 2.2 Порядку проведення масових заходів у місті Києві, проведення масових заходів розважального характеру на Алеї Героїв Небесної Сотні та вулиці Трьохсвятительській в межах Стіни пам'яті загиблих Героїв забороняється.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.