У Києві відкрили резонансну виставку «Пектораль. Знахідка століття»

Виставку «Пектораль. Знахідка століття», приурочену до 50-річчя віднайдення унікальної пам’ятки скіфо-античного мистецтва – Золотої пекторалі, відкрили у Музеї історичних коштовностей України

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, учасники відкриття нагадали, що 50 років тому, у 1971 році, експедиція Інституту археології під керівництвом Бориса Мозолевського досліджувала курган Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе, нині м. Покров, що на Дніпропетровщині. Саме тут 21 червня була знайдена прикраса, яка згодом стала найвідомішою археологічною знахідкою України – золота пектораль.

 

"Дуже важко, мабуть, неможливо, порівнювати різні світові раритети, які є у кожній країні. Але мені здається, що немає унікальнішої речі для України, ніж пектораль. На сьогодні немає нічого кращого. І не випадковим є те, що саме пектораль є складовим елементом багатьох відомих брендів в Україні, зокрема нашого партнера – Інституту археології", - підкреслив на відкритті генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук.

Він зазначив, що до цієї дати готувалися рік, і сьогоднішній івент складається з двох частин – виставки і книжки "Симфонія пекторалі", що вийшла у видавництві "Мистецтво", в якій можна побачити всі маленькі деталі скіфського світу і переконатися, яке чудо зберігається в Україні.

Андрощук додав, що виставка є результатом роботи великої команди, зокрема, багато реставраційної роботи було зроблено для того, щоб вона відбулася.

Своєю чергою заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко зауважила, що зараз дуже складний час, і міністерство не завжди має можливість підтримати і реалізувати такий достойний проєкт.

"А я безумовно вважаю, що цей проєкт достойний і матиме великий успіх серед відвідувачів і науковців. І я дуже пишаюсь, що ми змогли допомогти", - підкреслила Фоменко.

Про роботу над виставкою розповіла кураторка виставки, завідувачка відділу історії ювелірного мистецтва в Україні Музею історичних коштовностей, археолог, яка брала участь в експедиціях разом із Борисом Мозолевським, Любов Клочко.

експонати на виставці розміщені за хронологією їх знайдення під час дослідження кургану, в якому була похована знатна скіфська сім'я. Можна побачити унікальні артефакти з кургану Товста Могила, які ніколи раніше не представляли широкій аудиторії. Це предмети кочового побуту, зброя, посуд, оздоби спорядження коней, коштовні прикраси скіфського вбрання. Центральний експонат виставки - оригінал пекторалі.

Організатори виставки - Міністерство культури та інформаційної політики, Інститут археології НАН України; Музей історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України).

Виставка для відвідувачів відкривається 31 липня і працюватиме до 31 жовтня.

Адреса: вул. Лаврська, 9, корп. 12, Музей історичних коштовностей України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.