У Києві на світанку знесли садибу Барбана. ВІДЕО

У Києві 20 серпня о 5 годині ранку будівельна техніка знищила історичну будівлю 1891 року побудови, відому як садиба Олександра Барбана.

Про це повідомив активіст Олег Симороз на своїй сторінці у Facebook та виклав відео знищення пам'ятки.

 

"Попри обіцянки Шевченківської поліції про зупинення будівельних робіт на вул. Обсерваторній, 6, забудовник вночі о 5 ранку під прикриттям 30 тітушок загнав будівельну техніку та знищив будинок Барбана кінця ХІХ століття..." — написав він.

Згодом на знесення будівлі відреагував міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, який назвав ситуацію навколо будинку Барбана "жахом і соромом".

"Сором – за столичну владу, яка не в змозі стримати оскаженілих забудовників. Жах від розуміння, до чого таке свавілля може привести", — наголосив він.

За словами Ткаченка, забудовник проігнорував припис міністерства про заборону будівництва.

"На жаль, це не пам'ятка ні національного, ні місцевого значення, а отже апеляцію МКІП подати не в змозі. КМДА, на відміну від мерів історичних українських міст та голів облдержадміністрації, не підтримала законопроєкт МКІП про протидію хаотичній забудові.

Тож і ростуть потворні торговельні, офісні центри, які знищують історичні пам'ятки. Київ із квітучого, комфортного, зі своєї історією міста перетворюється на безлиций мегаполіс. Жах і сором…" — додав глава Мінкульту.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.