У Коростені знайшли кістки мамонта

У Коростені під час копання котловану для встановлення 50-метрового флагштоку до Дня Незалежності будівельники знайшли кістки, які могли належати мамонту

Про це повідомляє Суспільне.

 

Старший науковий співробітник інституту археології Національної академії наук Андрій Петраускас: "Вони ще в дуже гарному стані, не трухлі. Ми можемо сподіватися, що при розкопках, які будуть проводитися у жовтні, ми зможемо отримати якийсь кістковий матеріал у гарному стані. Також важливо те, що воно знаходиться на шаруваннях, які належать до льодовикового періоду".

Заступниця коростенського міського голови Наталія Чижевська говорить: "Почалися земляні роботи, в процесі яких побачили кістяк. Для усіх це було великою несподіванкою. Ніхто не міг повірити, що ці знахідки можуть належати до доби середнього палеоліту. А це означає, що цими археологічними знахідками мають опікуватися міжнародні науковці. Ми звернулися до інституту археології, вони приїхали і на своєму рівні визначили, що це кістки мамонта".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.