У Коростені знайшли кістки мамонта

У Коростені під час копання котловану для встановлення 50-метрового флагштоку до Дня Незалежності будівельники знайшли кістки, які могли належати мамонту

Про це повідомляє Суспільне.

 

Старший науковий співробітник інституту археології Національної академії наук Андрій Петраускас: "Вони ще в дуже гарному стані, не трухлі. Ми можемо сподіватися, що при розкопках, які будуть проводитися у жовтні, ми зможемо отримати якийсь кістковий матеріал у гарному стані. Також важливо те, що воно знаходиться на шаруваннях, які належать до льодовикового періоду".

Заступниця коростенського міського голови Наталія Чижевська говорить: "Почалися земляні роботи, в процесі яких побачили кістяк. Для усіх це було великою несподіванкою. Ніхто не міг повірити, що ці знахідки можуть належати до доби середнього палеоліту. А це означає, що цими археологічними знахідками мають опікуватися міжнародні науковці. Ми звернулися до інституту археології, вони приїхали і на своєму рівні визначили, що це кістки мамонта".

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.