Волинський держархів опубліковав ще 19 справ репресованих у 1944-1945 роках

В Державному архіві Волинської області оприлюднили ще 19 кримінальних справ на осіб засуджених позасудовими органами у 1944-1945 роках.

Про це повідомляє Суспільне.

 

Документи виклали у рубриці "Електронний архів" на офіційному сайті. Справи в цілому мають 1 362 аркуші.

Начальниця відділу архіву Любов Коць розповіла, що попередньо до цих документів був обмежений доступ.

"У 2015 році було ухвалено комплекс декомунізаційних законів, один із яких – "Закон про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Цей закон остаточно закріпив те, що документи визначених органів є абсолютно відкритими", – зазначила Любов Коць.

Усього волинські науковці вже опрацювали та оприлюднили 421 архівну кримінальну справу.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.