Be―it Agency представила проєкт «Ньюзмейкер» до 30-ї річниці Незалежності України

Автори проєкту дослідили, що писали глобальні медіа про здобуття незалежності 30 років тому, і створили симулятор новин про Україну зразка 2051 року.

Про це Історичній правді повідомили автори проєкту.

 

Зарядити натхненням від минулого, щоб творити майбутнє, ― так вирішила відзначити річницю Незалежності Be―it, агенція консалтингової групи One Philosophy, яка презентувала проєкт "Ньюзмейкер".

Його мета ― нагадати українцям про роль щоденного вибору і дій у розбудові державності. У рамках проєкту його автори створили спеціальну вітрину з цитатами, якими світові медіа вітали здобуття Україною незалежності 30 років тому, а також сайт, де можна прочитати новини про Україну з майбутнього.

На створення "Ньюзмейкера" команду надихнуло те, як світові медіа реагували на проголошення незалежності Україною 30 років тому. Зокрема захоплювалися людьми, які зробили цю подію можливою.

Проєкт став водночас зарядом натхнення і закликом до усвідомлення власної ролі у творенні майбутнього й новин, які його відображають. Для цього команда перетворила вікна власного офісу на спеціальну "шпальту", де розмістили перекладені фрагменти публікацій, що 25-26 серпня 1991 року вийшли у США, Великій Британії, Польщі й Австралії. Побачити вітрину можна на столичному Подолі за адресою вул. П. Сагайдачного, 33.

 

Крім цього, кожен охочий може пересвідчитись у своїй ролі ньюзмейкера за допомогою симулятора новин із майбутнього, які можна формувати власним вибором.

Обираючи ту чи іншу дію на сайті be-newsmaker.in.ua, користувач власноруч змінює портрет України в медіа в наступні 30 років ― від першого українського Оскара до успішної космічної місії.

Також кожен може поділитися у соцмережах своїм вибором у вигляді мініманіфесту, який закріпить намір діяти заради майбутнього України й надихне інших.

"Новини як матерію, з якою ми працюємо, ми перетворили на креативний інструмент. Цим проєктом ми дали можливість скоротити шлях між причиною й наслідком, щоб підкреслити, що кожен із нас дійсно творить реальність і важливо, щоб вона була такою, в якій хочеться жити", ―підкреслила Наталія Попович, засновниця групи компаній One Philosophy

 

Організатори додають, що це перший етап втілення проєкту "Ньюзмейкер". Згодом вони обіцяють більше зануритись у деталі того, як саме кожен може бути ньюзмейкером і повсякденними діями впливати на розвиток держави ― і які реальні результати для країни це матиме. Слідкувати за оновленнями проєкту можна на сайті be-newsmaker.in.ua.


Довідково:

Be―it ― провідна комунікаційна агенція, яка допомагає клієнтам здобувати і утримувати лідерство у своїх галузях завдяки системному підходу до управління репутацією, змістовним інтегрованим комунікаціям та креативним рішенням.


One Philosophy ― це консалтингова група, яка готує бренди, репутацію, команди та суспільство до майбутнього. Група об'єднує 5 агенцій: Be—it Agency, Be—it Health & Social Impact, Changers, Republic і Solutions for People.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.