У Кам’янці-Подільському відбудеться фестиваль середньовічної культури

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині 2-4 вересня відбудеться фестиваль середньовічної культури Ruthenica Medievalis.

Про це повідомляє Кам'янець-Подільська міська рада.

 

"Ruthenica Medievalis та Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник 2 вересня запрошують на фестиваль, що продемонструє матеріальну культуру та одяг часів Великого Князівства Литовського", – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що учасники фестивалю відтворять події 1398 року та одну з найбільших битв XIV століття у Східній Європі між військами Золотої Орди та східноєвропейського союзу в складі сил Литовсько-Руської держави, Польщі, Тевтонського Ордену, Молдови і Волощини, а також татар Тохтамиша.

Окрім цього, програмою заходу передбачені лицарські бої, середньовічні ігри, лучний турнір, факельна хода, середньовічний ярмарок, озброєний похід з маневрами.

Фестиваль Ruthenica Medievalis проходитиме на території Старого замку.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.