У тимчасово окупованому Криму встановили монумент Дзержинському

11 вересня в окупованому Сімферополі був встановлений відреставрований пам’ятник Феліксу Дзержинському – в річницю його дня народження.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

У Російській православній церкві (РПЦ) назвали "образою пам'яті жертв червоного терору" встановлення монумента засновнику всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК) Феліксу Дзержинському в окупованому Сімферополі.

Про це заявив член Патріаршої ради з культури РПЦ, протоієрей Леонід Калінін:

"Його знесуть місцеві жителі, в кого ще жива пам'ять тих страшних подій: десятиліть пекельних мук, в які вкинули країну ці "благодійники", довели спочатку країну до повного розвалу, а потім "ремонтували" мости та паровози.

Ці негідники, які віроломно захопили владу у воєнний час і організували жахливий червоний терор, спочатку вбивали батьків, а потім боролися з безпритульністю!" – сказав Калінін, додавши, що встановлення таких пам'ятників "ображає пам'ять мільйонів невинних жертв терору, голоду, холоду, мук, тортур, тюрем, таборів і розорення Вітчизни".

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.