У Києві відкрили пам'ятну дошку журналісту Георгію Гонгадзе

16 вересня у Києві на Хрещатику до 20 роковин вбивства встановили пам'ятну дошку журналісту, засновнику "Української правди" Георгію Гонгадзе

Пам'ятний знак встановили на будівлі Національної спілки журналістів України за адресою вул. Хрещатик, 27а, передає Еспресо.TV.

Виготовлення дошки ініціювала Київська міська рада, виконавець - Департамент охорони культурної спадщини Київської міської держадміністрації, скульптор - Василь Маркуш.

Спікерами на відкритті стали: Валентина Теличенко, правозахисниця, представниця родини Гонгадзе; Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України; Севгіль Мусаєва, головна редакторка видання "Українська правда"; Олександр Никоряк, директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".